Поезія 2025

Синові

Я вже дорослий, я — батько сина,
Життя — як книга без берегів.
Як передати йому дбайливо
Свої сторінки пережитих днів?

Щоб ти любив, не був, як брила,
Щоб чув, де правда, а де — тінь.
Щоб не боявся розправить крила
І відганяв від себе лінь.

У цьому світі легко впасти —
Не бійся болю, помилок.
Не намагайся в бідних красти —
Твори своє, бери з думок.

Подобається

#1542 в Різне
#292 в Поезія

Відредаговано: 22.06.2025