Поезія 2025 ( 2 )
Веселка
Моя мрія дитяча — захопити веселку,
Нехай вдарить по цілі, а я стану мішенню.
Та, прийнявши удар, не візьму я монетку,
А потраплю до світу, який зіткан душею.
Там казкові створіння народились думками,
Що продовжують магію на папері й у неті.
Їхні душі не згинуть, будуть жити віками
В наших строках безсмертних, десь на Букнеті.
В цих історіях гноми, їхня шкіра зелена,
Гостровухі ельфійки несуть мудрість лісів.
Там дикун, він кочівник, його доля — арена,
Синьошкірий чаклун зазіхне на богів.
Там багряними ріками кров проливають,
Намагаючись правду свою встановити.
І мисливці на відьом собі ціну знають,
Не прогавить мандрівник вхопити зоряну мить.
І поля золотисті, що вкривають планети,
Проростаючи в гори, де гніздиться дракон.
Він чекає пророцтво, що доносять комети,
І принцесу кохає, плюючи на закон.
Там, де ангел і демон руки умиють,
Людське серце продовжує гратись з вогнем.
І портали магічні крізь простір відкриють,
Щоб зустрітись зі смертю, а можливо, з Творцем.
Я в дитинстві не зміг віднайти ту веселку,
Але зараз дорослий і все зрозумів.
Вона поруч постійно в мріях мистецьких,
В книгах прихована між королівств.
Відредаговано: 08.11.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
