Поезія 2025 ( 2 )

Скрипаль

Приховав скрипаль мотиви,
Що наспівували струни.
А в очах його — припливи,
Гострий біль душі лагуни.

Хто послухає — тремтить,
Та не знає, що сховалось.
Відчуває, що дощить —
Щось важливе відривалось.

Коли грати припиняв —
Всі благали повторити.
А як очі підіймав —
В мить хотілось закурити.

«Ти не плач, ти грай, скрипалю,
Адже струни не втомились.
Очі сяють, як з кришталю, —
Грай, допоки не втопились».

А він вип’є три по сто
І невдало все забуде.
І зустріне, як на зло,
Ту, яку ховав у струнах.

Подобається

#1545 в Різне
#286 в Поезія

Відредаговано: 08.11.2025