Поезії розбитого серця
Поле палало маками
Поле палало маками
Промінь останній, як вогник, згасав
Але це зовсім не мало значення
Бо я тебе за руку тримав.
І все було так гарно, було так чуттєво
Я наче літав, у мене крила були!
Але раптом щось сталося підмінили тебе немов
Тепер крила свої волочу по землі
Ти смакуєш, як чорний чай:
Ти гірка і терпка
Це все через сум в твоїх очах
Кольору солоної карамелі.
Твої вуста, наче кров на зубах у акули,
Ти вгризаєшся в серце моє
І висмоктуєш з нього кохання, турботу й довіру
Тепер воно належить тобі і вже ніколи не буде моє
Ти випила все, всю любов і всю ніжність
Вже немає кохання, нема почуттів
Лишивсь тільки потяг, якому опиратись не силюсь
Та й я вже не я. Віднині вже не належу собі.
Відредаговано: 25.01.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
