Poetry Soul

***

Як безглуздо знову з’явитися

Кричати: «Сумую! Кохаю! Люблю!»

 

Коли так пізно вже...

Коли сльози з душі зробили нарізку,

А серце стало геть крижане.

 

Коли є страх повірити в кохання,

Бо рани не загояться ніяк,

Коли тіло болить до не незтями

Гасне в людських очах маленький маяк...

 

І лише думка в голові одна:

Як прийде холодна осінь

Телефон знав замовчить,

Ти може зустрінеш іншу 

Там у себе на чужині

 

А про мене геть забудеш,

Що одну ту єдину 

Кохати клявся завжди.

 

І осінь стане зимою 

І навіє холодні сніги...

 

(26.09.2015)




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше