Поетка

Друзі

Подушка і ведмідь
Вірні друзі мої
Їм не треба брехні
І прикрас
Не треба нещирих посмішок
Вони приймають з лахміттям на голові
І сміттям у голові
Голою чи у платті
В шортах чи піжамі
Роззутою чи у взутті
Приймають те чого не хочуть інші
І лишаються вірні
Вони знають більше ніж будь–хто
Вони мовчать
Їм можна довіряти

14.08.18

Людмила Гончарова

Подобається

#3110 в Різне
#794 в Поезія

У тексті є: перше кохання, переживання, поезія кохання

Відредаговано: 10.07.2022

Додати до бібліотеки

Поскаржитись