Вересень

Закоханий

А листя падає. За будинком
Облітає старий клен.
Все знайоме. Все знайоме.
Я, як і раніше, закоханий.

Ти собі гуляєш парком.
Попереду твій друг.
У цьому житті є виворот.
Про кого твої мрії?

Лист упав. Минуло. Буває.
Жовтий лист упав у траву.
Я тебе кохаю, ти знаєш?
Ти все знаєш. Я так чекаю...

Любити осінь 

А все-таки -  це саме ти навчила мене любите осінь.
Я людина - весна. Люблю травень. Квітень люблю. 
А ти - жовтень та листопад.
Червоно-жовті листя. Довгі дощі. 
Це не моє. Було.
А зараз теж люблю я осінь
Завдяки тобі 
Моє 
Таке далеке вже кохання..

Люблю осінь

Що до жовтої осені,
Тижні йшли за тижнями.
Ви носики по хмурили,
Не встигли ще зігрітись.

Стоять дні погожі,
І сонячно, як влітку.
Та все ж так крутяться
Осінні сюжети.

А я люблю особливо
Пору цю чудову,
Коли з літа в осінь
Нас час переносить.

А я люблю особливо,
Коли тепло й сонячно.
І ніби осінь здається,
Та так тепло, серйозно.

Сама 

Ти гуляєш. Не сидиться вдома.
Не хочеться бачити
Усіх старих знайомих.
Сама ось по парку, алеями
Просто
Гуляєш собі
Без відповідей та питань.
Гуляєш собі. Нікого й не треба.
Ти просто сама.
Сама собі рада.
І думаєш, мислиш.
Про життя і про інше.
Ти просто сама
Любиш те самотнє,
Коли й не треба
Інших постійно.
Ти ходиш сама.
Осінь. Парк. Ні. Не п'яна.
Міняєш сторінки.
Закрилося все старе.
А осінь навколо
Так і кружляє.
Ненароком
Ви зустрілися
Раніше,
Ніж треба, напевно.
І ось ти одна.
І мрії таємні.
А осінь, як осінь.
І в парку старовинному.
Сама ти з собою.
Самій не образливо.
Сама ти з собою
Гуляєш. Мрієш.
Гарний час
Почати все з початку.

Рідне місто моє

Рідне місто моє.
Шахти, Гокі, заводи.
Рідне місто моє
Ти кохання зі мною на вік.

Рідне місто моє.
Твої ночі,
Як наче глибокі озера.
Рідне місто моє.
Тут найкращі прожити роки.
І немає для мене другого.

Рідне місто моє.
Я закоханий в тебе безмежно.
Я люблю всі провулки та алеі твої.

Рідне місто моє.
Ти - пігулка
Від тоски та від болю завжди.

Рідне місто моє.
Ти любов та кохання.
Рідне місто моє.
Місто гарних людей
Та красивих дівчат.

Рідне місто моє.
Я тебе так люблю
Так кохаю.
Рідне місто моє.
Ти мій Кривий Ріг!

Осінній бал

Вальсом кружляла ти біля мене,
Білеє плаття майнуло.
Білеє плаття — осінній наш бал,
Осінь нас разом зв’язала.

Білеє плаття — наш перший вальс,
Ніч закружляла до рання.
Білеє плаття — я й не знав,
Що ти так прагнеш кохання.

Школа тоді ходила ходуном —
Танці, і вечір, і осінь.
Перший наш вальс…
Що було потім —
Осінь любові. Наша осінь.

Осінь прийшла..

Осінь прийшла несподівано швидко.
Усе переплуталося в цій погоді.
Ще вчора ми з тобою гуляли
У білих футболках — без турботи.
А сьогодні… усе.
Дощами задощило.
Жовтіє листя, тихо опадає,
І тільки ялинка зеленіє —
Ні з чим прощатися не поспішає.
От би й нам —
Круглий рік лиш літо…
От би й нам —
Без кінця кохати,
І цілуватися безмежно,
Немов нам часу
Ніколи не втрачати…

Дівчина в жакеті 

Дівчинка в жакеті — блакитні очі,
рожеві губки, русява коса.
Дівчинка в жакеті, пам'ятаєш, ми кохали.
Пам'ятаєш, люба?
Мені забути не можна.

Рожеві губи. Клітчастий піджак.
Рожеві щічки. Цілувалися так,
Що про все на світі забували ми.
Дівчина в жакеті
Були, були ми.

Дівчина в рожевій кофті 

Кохання прийшло неждано,
З'явилося несподівано.
Дівчина в кофті рожевій
Так ніжно мене обійняла.
Торкалася вона так ласкаво,
Кохала мене так бережно.
Дівчина в кофті рожевій,
Кохай, кохай, мене!

​Котилися дні за сонечком.
Як збудеться — так і злюбиться,
Запам'ятай назубок.
Кохання твоє красиве,
Так сильно кохаєш мене!
Дівчина в кофті рожевій,
Кохання сильніше вогню!

Біла троянда

Ти, як біла троянда - чудова!
Відчуваю я твій аромат.
Ти прекрасна!
Погляд мені твій знайомий.
Любиш життя та осіннє вбрання.

Ти прекрасна, як біла троянда.
Ти, як троянда цвітеш та цвітеш.
Ти прекрасна, коли ти серйозно
І коли не серйозно – подвійно.

Люблю твій вигляд та вбрання.
І твій погляд, і твою красу.
Ти прекрасна, як біла троянда
Ось не дарма я тебе так люблю!

Забула ти...

Навіщо ти дивилася в мої очі?
Навіщо на ім'я мене ти називала?
Давала ти надії. Ти сказала,
Що бути зі мною – ось твоя мрія.

І я повірив безглуздо, безнадійно.
І я з тобою разом усі ночі провів.
Але сталося щось.
Ти пішла.
Все не як раніше. 
І зовсім забула
Мене.
Забула ти 

Жовтий плед 

Ось і осінь жовте листя розкидала.
Ти сьогодні доросла. Тільки ти втомилась.
Від образ непроханих. Від туги і печалі.
Осінь жовта кружляє. Хай вона відпустить.

Хай навіки вічні всі засохнуть рани.
Набрид обман пустий. Люди, мов програми.
Все відомо наперед. Сумно це, люди.
Осінь, осінь. Поворот. Може, він і буде?

Осінь жовта проліта. В когось є кохання.
Смуток мій. Моя журба. Здрастуй, осінь. Здрастуй.
Кружляють жовті деньки. Мимо ходять люди.
Помирають від журби. І кусають губи.

Щось було. І щось і є. Осінь, просто осінь.
Я купила жовтий плед. Вечір одинокий.
Чашка чаю. І халва. Солодка до нестями.
Осінь, осінь. Холоди. Далі буде видно.