Серпень

Я хочу тобі розказати

Я хочу тобі розказати 
про мою до тебе любов
Моє до тебе кохання
Ось знов знов 
я відчуваю 
до тебе якісь 
почуття
Тримати твої долоні
Відчувати твоє тепло
Кохайте, люди!
Кохайте
усім лихам на зло!!

Подобається 

Мені 
Твоє
Подобається 
Ім'я.
А ще 
Твої 
Очі
Губи
Груди
Талія
Та все інше.
Ти 
Як 
Вірші
Така ж сама
Як оса
Грація
Одягаєш
Сміливі такі 
Наряди
О!
Я знаю.
Наяда
Чи як там ще 
Звуть
Таких 
Гарних 
Як ти
Я знаю 
Ти 
Мої 
Дні
Фарбуєш
У кольори
Щастя.
Мені все подобається
В тобі.
Ти весела
Мої самі щирі 
Почуття
Для Тебе
Кохаю тебе 
Кохаю.

У снах та примарах

Я про тебе думаю.
Тебе вспоминаю.
Я тебе дуже,
Дуже кохаю.
Ти десь далеко.
У снах та примарах.
Я тебе дуже.
Дуже кохаю.
 

Поклич мене, друже 

Сонце знову світить.
Знову той самий серпень.
Поїдемо на турбазу?
Поклич мене, мій друже.
Покличмо, як і раніше
Усіх дівчаток в окрузі.
Буде пиво до ночі.
На рятувальному колі
Попливемо,
Хто за щастям,
Хтось за рибою, за раком.
Покличмо знову
наших,
Хто залишився
Знайомих...

Ми - спокійні 

Ой, ти моє
Сонечко.
Не надо слів
І так все бачу.
Яке
Щастя
Мати
Таку 
Людину
Поруч.
До чого
Нам 
Усі ті 
Розмови.
Про якісь 
Там складні
Обставини.
Ми ж не
В Італії
Де всі такі запальні.
Ні.
Ми 
Спокійні.
Бо розуміємо один одного без усяких слів.

Пташки не співають

Ранок.
Серпень.
Пташки не співають.
Все.
Від кохали.
Осінь
Скоро.
Я бачу
Листя.
Листя.
Сумно.
А може
Хтось і 
Зрадіє.
Осінь
То
Ж 
Не тільки
Сльози.

На морі 

А десь там на синьому морі.
Де білий дуже пісок.
Дівчина в ніжні долоні
Набрала кохання ковток.
Де море. Де пальми. Де небо,
Як наче морська вода.
Красуням кохання треба.
І треба дівчатам тепла.
 

Жінка - Всесвіт

Одягнула сукню.
Купила підбори.
Ідеш по світу
Тримаєшся гордо.
Ти - Жінка!
Ти - Свято!
Ти - Врода.
Ти - Радість!
Кого захочеш
Того кохаєш!
Ти - вільна.
Щаслива.
Сама собі радість.
Ти просто Жінка.
Ти просто Всесвіт.

Іду така по вулиці

Іду така по вулиці.
Щаслива та закохана.
Назустріч люди різні
І хочеться сказати:
Що в цьому світі
Радощів 
Не дуже той багато
Тому давайте будемо
Любити один одного.
 

Кохання на відстані

Прокреслю на карті відрізок та лінію.
Ось десь там ти живеш, люба.
Ось десь там далеко і здається,
Що до тебе не дійти, не доплисти.
Та й хто наважиться?

Ну от і читаю у книжках
про справжні почуття людей.
Як на собаках мчали,
аби побачити скоріше.

Як їхали довгим поїздом.
У караванах верблюдах йшли.
Аби побачити кохану.
Аби запалити вогнів.

Що відстань здається
Комусь нехай і все.
Комусь і на сусідній вулиці,
Наче в інше село.

Як тяжіння магнітне,
Так між людьми кохання.
Ось нічого не видно,
А щось хвилює кров.

Що відстань – відрізок на карті.
Ну так доведеться багато пройти.
Якщо хтось комусь важливий
То пішки піде половину шляху.

Буває, звичайно, всяке.
І можна мріяти, мріяти.
Але разом бути – це головне.
Неважливо, хто скакатиме.

Ти чи він на коні.
Ти чи він пішки.
Чоловік потрібний для жінки.
Жінці – потрібен будинок.

У далекій Іспанії

Моя подруга, далеких мандрівок.
Моя рідна, нікуди.
Як ти живеш з іноземцем
У твоїй далекій Іспанії?

А пам'ятаєш, як з дитинства ми разом
Гуляли удвох околицями.
А пам'ятаєш, як у дитинстві ми лазили,
Усі обходили околиці.

Подруга моя, блідолиця.
Дівчинка проста, але розумна
Як тобі з тим
Самим "принцом",
Який вихований інакше?

Я тобі більше щастя
Бажаю виразно дуже.
Я з тобою згадую.
Хто він – селянин чи робітник?

А втім, не має значення.
Лише щасливі
Ви завжди були, красива.
Я тобі пам'ятаю,
Гарна
Дитинство вона завжди.

Назавжди

У неї всі хлопчики в окрузі закохані.
І всі хочуть з нею провести бодай вечір.
Але
Вибачте, хлопчики.
На жаль.
Вона моя.
Сьогодні
І
Назавжди.

Пиши мені

Ти пиши мені здалеку.
Мені твоїх не вистачає листів.
Навіть кілька теплих слів
Найважливіше веселих пісень.

Ти пиши мені своєю рукою.
Про кохання та про почуття суворих.
Ти одна і з тих небагатьох
Від когось і світло, і тепло.

Букет троянд

Я кохаю тебе однозначно. 
Про тебе ночами я мрію. 
Ось букет із троянд куплю. 
І до тебе заїду до Італії.

Там, де море, як молоко. 
Там, де запахи сиру та трав. 
Я кохаю тебе однозначно. 
І неважливо, хто має рацію.

Обрій на морі впав. 
Серед скель та зелених гаїв 
Я тебе тоді обіймав.

Я тебе однозначно кохаю 
І у погоду та у сильний дощ.

Ранок

Дивиться у віконце ранок.
Тепло на подвір'ї, добре.
Пора вже й на сніданок.
Пора вже й на сонці.
Там люди там дерева.
Трава зелена у полі.
І квіти де ті квіти?
Джмелі собі літають.
Природа, чудовий настрій.
Навколо скільки горя.
А люди як не бачать.
А люди є холодні.
А є душа, як сонце.
Зігріють та любити.