Травень

Наше літо

Я тебе кохала найбільше на світі.
Я з тобою, любий, проводила літо.
Літо, наше літо. Яскраві заходи сонця.
Літо, наше літо. На кохання багато.

Були ночі солодкі, зоряні, запашні.
Були поцілунки – пекучі, ігристі.
Літо – наше літо. Під березою білою.
Ми з тобою, любий, цілувалися десь.

Ми обоє любили. Літо. Наше літо.
Яблуко впало якось темної ночі
Літо, наше літо. Поцілунки, ласки.
Літо, наше літо. Літо – це казка!

Бузок 

Бузок квітнув запашний.
Весна стояла тепла.
Ти пам'ятаєш поцілунки
І на Артемі парк?

Бузок мій сумний.
Прийшло кохання ненавмисно.
Ми зустрілися,
Розлучилися,
Тієї чудової весни.

Бузок квітнув красиво.
Кохання з тобою, люба.
Кохання прийшло несподіване.
Бузок, весна та травень.

Сон 

Ти мені наснилася вперше.
З іншим була уві сні.
Я чув, бачив вас удвох.
То було весною...

Тебе забути – як я можу?
Не видно, але кохаю.
Ти прожени печаль мою.
Тобою я живу.

Ранок дає надію..

Сонце встає. Буде тепло. 
Птахи співають - до щастя.
Люди прокинулась щойно.
Хай буде у всіх все добре.

Пишуть новини різне.
Небо блакитне зараз.
Коли є кохання поруч
То все буде добре, мабуть.

Коли ти не сам у світі.
Коли серце файне в тебе.
То буде все добро - вірно.
І ранок дає надію...
 

Весна, весна

Ах, весна, весна. Юна, гарна.
Ти завжди щаслива. Синє небо.

Ах,  весна, весна - золоті клене.
Я тебе кохаю. Я в тебе закоханий!

Ах, ти весна весна – радость та надія
Я тебе кохаю. Лише тебе, як колись.

Нехай летять роки. Мила, рідна.
Ах, весна весна. Ти завжди молода.

Ах, весна, весна - білі сніжинки
Тополі в пуху. Блондинки - дівчата

Чи не дивіться так. Я люблю іншу.
Ах, весна, весна. Милу та рідну..

Душа до душі

Отак на світі буває.
Що щастя немає, немає.
Душі подобається душа
Але вони не разом, така
Доля.
Така доля.
Неможливо серце вмовити.
Хто ж тебе неволити 
Буде.
Кохай як схочеш
Ті гарні очі.
Душа до душі лине,
А без кохання й світ гине.

Буде щастя

А колись то настане мир.
Сонце сяєте буде інакше.
І ніхто не заплаче більше.
Лише від щастя. І буде радість.
....
А колись то настане  мир.

Ця весна

Я кохаю Тебе в цю весну.
Цими днями — такими щасливими.
Ми з тобою, як уві сні.
І немає на світі красивіше, ніж ти.
Нікого. 
Я кохаю Тебе в цій весні...

Зарічний 

Ти живеш на Зарічному.
Кожен свій вечір
Зустрічаєш заходи сонця.
Дивишся у вікно.
129, Роковата,
А десь там у далечіні
П'ятихатки.

Рідний район. Школа.
Знайомі.
Твоє тут місце.
Пам'ятаєш, закохана
Ходила вулицями та провулками.
Твій район.
Любиш прогулянки.

Гуляєш буває з ранку до ночі.
Твій район - відчинені вікна.
Дихаєш навесні — каштани в підлогу неба.
Це – Кохання!
Летить час.
Пам'ятаєш, як у дитинстві ходила на річку?
Ось він. Все той же.
Твій — Зарічний!

Аліна

Сьогодні в нас дощ.
Падають великі краплі.
Ти вийшла така гарна.
Я, як і раніше, тебе обожнюю
Аліна!

Кохана

Крапають краплі, стукають у вікно. 
А я чомусь усміхаюся. 
Я просто все ще тебе кохаю. 
Привіт, тобі. Вітаю, Кохана!

Весна у дворі, весна. 
Каштани цвітуть дворами. 
Кохання нам двом потрібне. 
Ми в цьому світі самі

У всьому повинні розібратися. 
Побачити себе без фальшу. 
Краплі стукають у вікно. 
Що з нами буде далі?

Дощ іде 

За вікном буянить дощ.
Капає настирливо.
Ми з тобою заразом.
Жаль у вікно не видно,
Де ти ходиш по росі?
По траві зеленій.
Дощ іде. Нам все одно.
Все одно закоханим....

Я сам - Кохання!

Ну, що, перестала мені відповідати.
Перестала надсилати довгі листи.
Значить пройшло кохання?
Значить про інших думки?

Хіба сумую я?
Життя навчило бачити,
Що кохання, воно завжди живе.
Кохання — воно у кращому вигляді.
Завжди поряд, біля мене.
Я сам – кохання. Якось переживу.

Хай не пишеш. Ну, гаразд. Живеш
Ти у своїх. Невідомих мені фактах.

Кохання, що кохання?
Пройде, перемелется.
Ти серед усіх цих снів.
Віриш, нічого для мене не зміниться...

Ти - Храм!

Сьогодні сонце у вікно дивиться моє.
Жінка відбивається в зеленому листі променями небесними.
На деревах сохнуть краплі вчорашнюї води.
Він пригадує тебе.
Думати для нього про тебе – це щастя.
По-моєму, він нещасний,
Без твоїх слів, без твоїх примх.
Зроби сюрприз.
Приїдь якось ближче опівночі.
У сукні без нічого снизу.
Ти його назавжди. Постійна.
Єдина.
Ти промінь у його царстві темряви.
Живи. Кохай. Дивись.
Співай. Гуляй. Веселись.
Скажи йому - одружуйся!
І він з радістю побіжить за тобою
хоч на край світу.
Ти його кохання.
Єдина. Найсвітліша
Серед решти жінок.
Ти його храм!

Про Кохання

Стій, подруго! Не поспішай так швидко йти в далечінь.
Ти ховаєшся десь там за обрієм.
Що ти залишаєш іншим? Смуток? Шкода.
А сама закрилася від усіх брезентовою парасолькою.

Вони про кохання тобі говорять. Кричать і б'ють у барабани.
А ти віриш тихим словам. Кохання – робить рани.
А ти віриш у неї досі. Життя нічого не вчить.
Кохання. Не поспішай йти. Не треба так боляче мучити.

Забудеться все. І смуток, і брехня.
І страхи твої та болі.
Залишиться щось. Щось серйозно.
Ті прості до сліз розмови.
Залишиться радість.
І смак на губах.
Кохання, ну було ж десь щастя?
Я знаю, повернешся
Колись знову.
І скажеш тихенько:
Привіт..