Березень

Мороз

Мороз, мороз. Аж до самої серединки.
Які холоди! Люди - крижинки.
Мороз, мороз – білі вікна.
Розтопи її очі, очі-скла.
Мороз, мороз. Тільки
Скоро буде сонце -
Теплі надії.
Люди і серця стануть ближчими.
Іди мороз. Забирай смуток.
Ох, зима, зима – кухоль чаю.
Теплі слова. Пахне вдома.
Я тебе люблю – погляд знайомий.
Ох, мороз, мороз. Візерунки, півдня.
Нехай живе кохання одне для одного.

***

Досі лютий

Дивиться у вікно зима.
Заморожене скло.
Пташиний зграї де ж ви?
Світ без вас якийсь блеклий.

Чорно-біла зима.
Біла з холодним.
Видно небо з вікна.
Голодний

Випав птахам увесь лютий.
Де весна не знаю.
За вікном стоїть зима.
Я весну чекаю.

***

Зимовий вечір

Зимовий вечір. Падав сніг.
Ліхтарі горіли яскраво.
Тікала вздовж дороги біла поземка.
Порожніми вулицями удвох.
Слизько. Кучугури. Білий вечір.
Твоє тепло. Лід. Річка. Міст.
Ідемо додому до тебе.
Проводжу. До чого трамвай
Якщо довкола така краса!
Зимовий вечір.
Застигла річка під білим льодом.
Твій дім
Світиться вікна.
Зима. Блестки на очах твоїх.
Так тепло від них.
Холодно, а у душі літо.
Дякую за вечір.
За все це!

***

Весна то кохання

Весна то кохання.
Завжди так буває.
Хай хтось Вас зустріне.
Хай хтось покохає.

Весна то кохання.
Найперше, красиве.
Весна то кохання.
Хай будуть щасливі,

Усі хто читає,
Усі хто кохає.
Хай буде шось світле.
Хай щастя зростає.

Весна то кохання.
То погляди ніжні.
Весна то кохання.
Так, справжне, не кніжне.

Весна то кохання.
Як років в п'ятнадцять.
Себе пам'ятаєш,
Як перше то щастя,

І подих глибокий,
І очі як зорі.
Весна то кохання.
Воно вже навколо.

Воно вже усюди.
Кохайте, кохайте!
Весна то кохання!
Кохання бажайте!

***

Де Ти э?

Зима ще триває.
Чорно-біла зима.
Хіба я не знаю,
Що ти десь була.
Хіба я не знаю,
Що може ти є.
Кохаю, кохаю!
Але ж де ти є?
***

Руда дівчинка

Руда дівчинка - сині вії.
Де зараз ти блукаєш,
Хто ночами сниться?
Руда, смішна дівчинка з дитинства.
Руда дівчина - ти була наречена.
Руді на білому, волосся і плаття.
Пам'ятаєш, як гуляли, співали на заході сонця?
Руда, смішна дівчинка з дитинства.
Ти жила поруч зі мною, по сусідству.
Як сміялися разом всі дні тижня.
Руда дівчина - дитинство пролетіло.
Ти залишилося у минулому. Може посивіла?
Тільки пам'ятаю рудою я тебе назавжди.
Руда дівчина, ах щемить серце.

Інтернет-друзі 

Я сумую за тобою мій друг по інтернету.
Такого, як ти не знайти на планеті.
Мій друг з інтернету, ти близький та рідний.
Люблю тебе я дуже, друже мій любий!

Очі синьоки 

Ось блакитне небо.
Сонечко, як вогник.
А навколо пташки.
Щось своє співають.
А навколо люди.
І життя триває.
Це блакитне небо 
Зрідка так буває,
Що воно, як щастя.
Небо я кохаю.
Небо, наше небо.
Сине та глибоке.
Наче твої очі.
Очі синьоки..

Весна та Птахи 

Весна. Незабаром птахи повернутися додому.
Але чи застануть вони свої гнізда?
Може, їх усіх розбила війною?
Може немає в них більше дома...?

Обіцяла 

Обіцяла, обіцяла,
Кохати тебе одного.
Але зустріла іншого.
Він покликав мене до кіно.

Обіцяла, обіцяла.
Як же бути?
Не забуду твої очі
Але його хочу кохати.

Твої очі, сині очі.
Але з іншим сьогодні буду.
Обіцяла, обіцяла.
Але люблю двох я дуже

Кохаю 

Я так тебе кохаю!
Я так тебе люблю!
Без тебе я не знаю,
Як жити. Що роблю,
Коли тебе не має?
Мовчу, дивлюсь в вікно.
Я так тебе кохаю!
Без тебе все одно..

Сама собі Щастя

Вона звичайна дівчина руда.
Немає в неї ні Порше ні Кадилаків.
Є в неї котик, а також руда собака.
Тому вона ніколи не одна.
Руде волосся - ось і все її скарби.
Та в неї це достатньо все для щастя.
Вона звичайна дівчина руда...
Живе собі - сама собі на Щастя.

Сонячна весна 

Сонячна весна подарує комусь щастя.
Подарує комусь кохання сонячна пора.
Ти гулятимеш одна, обличчя підставляючи вітру.
Сонячна пора - і день твій, такий він світлий,
Подарує тобі весна.

ДІти 

Ми - діти дев'яностих!
Хто напише гімн нашого покоління?
Ви - діти війни.
Що ми бачили?
А що бачити ви...?

Не буває сумне кохання

Не пишіть сумних пісень.
Не читайте поезії про смуток.
Ось кому, не зрозумію, цікаво,
Читати про чуже, не здійснене
Кохання?

Я й сам трохи сум, за зошит.
І на білому аркуші багато слів.
Про сумні дні, про нещастя.
Не буває сумне кохання!!

Дайте арфу! Візьміть гітару.
І складіть інші вірші.
Співайте пісні з Коханою на пару.
Де кохання – не буває туги!

 Уявляю

Уявляю

Я собі тебе уявляю.
І малюю тебе щодня.
Ти, на мою думку, чесна жінка.
Ти порядна - кожного дня.

Я уявляю тебе ввечері.
Ти гуляєш одна вулицями.
Настрій такий свіжий.
І ти справжня, як на мене жінка.
Я тебе вже обожнюю.
Чесно

Кохання Є!

Здається, все вже було і давно сказано.
Здається почуття вже виміряні логарифмами та хіміками.
Кожне слово прораховано за секундами.
Проте Кохання – це мистецтво.
Імпровізуй, як сам умієш.
За тарифами та графіками мрії не справджуються.
Не заплатиш жодним трафіком.
Кохання є - це невимовно!