Поетичний щоденник

Лютий

Маршрути нашого Кохання

Вулочки, вулочки. Парки. Сквери.
"129", "Зарічний". На "Піонері"
Ми були щасливі. Ходили за ручку.
"Ставки", "Уфимська" - тихі вулички.
"Суха балка", "Універмаг" – наші місця.
Нам у слід дивляться високі тополі.
Перший світанок. "Рибасове", "Інтернат".
Район багатий
Місцями наших побачень.
Я та Ти.
І наше з Тобою
Довге та щасливе кохання.
2. 02. 26.

***

А.

 

Хочу обійматись з тобою щодня.
Зжимати в обіймах міцно.
Ти - найкраща! Така одна!
Моя кохана дівчина!

Я б дуже хотів, щоб кожного дня
Раз триста, а хай буде більше.
Тримати тебе, кохана моя
В обіймах. Тримати ніжно.

Торкатись тебе. Цілувати усю.
Дивитися в очі бездонні.
І в день, і в ночі тебе я люблю.
То ти обійматися згодна?

 

***

Кохання - це Ти

Кохання – це Амфетамін.
Ти мій природний наркотик.
Без тебе не можу жодного дня.
Тетрадь у 96 листів весь
У віршах до тебе.
Побачивши тебе моє тіло співає.
Геть усі перепони!
Одягу геть!
Зілємося в екстазі, рідна!
Кохання – це Щастя!
Наркотик - Кохання.
І ти мій природний наркотик.

 

***

Кохання починається з дрібниць..

Кохання починається з дрібниць.
Випадковий погляд. Стоп!
І ти потрапила.
Не знала
До цього нічого про цього чоловіка.
І все. Ти — в павутинні
Ніжності та Кохання.
Зізнання ще попереду.
Романтичні зустрічі.
Але однозначно.
Якась дрібниця
Запалили іскру.
"Я тобі люблю!"
Я тобі дуже-дуже Люблю! "
2. 02. 26

***

Перше Кохання

Перше кохання буває в житті лише раз.
Перше кохання — усьому свій час.
У житті нашому першої ранковою зорею
Промайнула і впала ти останнюю зіркою.

Перше кохання пройшло, як сон.
Перше кохання — не завжди було Щастя.
Перше кохання - серця і душі в унісон.
Перше кохання. Перше таке Щастя.

***

За вечером ...

 

За вечором знову настає вечір.
Дівчат молодих повно навколо.
А ти вже не прийдеш на зустріч.
Хто винен, що загубився милий друг?

Багато інших, але серце хоче дива.
Коли єдина є, навіщо всі вони?
Він тебе любить. Так пробачте один одного.
Кохання піде – таких Вам більше не знайти.

Кохання піде. Ах, зустрінемо може краще.
Вміти зберігати так важливо те, що є.
Так. Напевно, є і крутіше.
Але справжніх мало дуже ..

***

 

Одеситка

Чуєш, подруга моя, Одеситка!
Чого свій милий носик повісила?
Пам'ятаєш свої ті гарні фотосесії?
Ти ж перша була красуня
свого чудового міста!

Та ти й зараз голову
можеш тримати гордо.
Ідеш твердими кроками
По бульварах та довгих вулицях.
І хай небо над Одесою хмуриться.
Ти — не повинна засмучуватися.

Одеситка, моя, кохана.
Моя давня дуже мила.
Ніс вище, красуня!
Ти ж сама у світі прекрасна жінка!
І комусь повір, кохана,
Ти ж не з іншого якогось міста?
Одеситка - і цим все сказано!
Сергійко
09.02.26

 

Не можу і дня..

!

Я без тебе не можу й дня.
Мила моя.
Мила моя.
Я без тебе не можу, вибач.

Не знаю, як цей світ урятувати.
Але мені здається врятує нас усіх одне лише Кохання.

Я тебе кохаю.
Ти мій дах.
Мій будиночок.
Моя давня мрія.
Я тебе кохаю.
Ти – моя
Єдина
Країна
В якій я хотів би жити.

Кохати. Кохати.
Тебе
Хіба це не найкраща на світі робота?
Чарівна турбота.
Іскри у твоїх очах.
Як знати,
Що нам приготувала доля.
Але
Ти єдине моє
Кохання.

Ти моя.
Я готовий
Говорити тобі це щодня.
Ти моя
Кохана.
Моя тінь.
Моє відображення.
Моє дзеркало.
Ти моя.
Моя найулюбленіша на світі жінка!

***

Ніч. Темрява. Україна.

Ніч, ніч, ніч, ніч, ніч.
Темрява, темрява, темрява.
Навколо одна лише темрява.
Де, де, де ж ви, люди та справжні дива?
Навколо пусті розмови, 
Навколо пусті слова.
Навколо порожні душі.
Люди - як пустота..

Фьюжн, артиклі, стилі.
Мабуть то мода така:
Зовні бути красивим,
Всередині чорна діра.

Біль наш стає все більше.
Зігрій того, хто мовчить.
Тих хто з тобою поруч.
Швидко розтане біль.
Швидко розтане холод.
Може покіне ніч.
Треба бува розмови
Ті що віч на віч.
Треба бува обійми.
Теплі як день слова.
Поруч зігріти треба.
Поруч, бо є одна
На світі така країна.
Наша нестерпна біль.
Люблю Тебе - Україна!
Узяв би усіх - зігрів!

***

Чи то я по тобі сумую..

 

Чи то я по тобі сумую.
Чи то вітер співає знову.
Але щось на душі не дуже.
Наче хтось побажав щось злого.

Вітер віє. Дерево гнуться
І гілками торкаясь неба
Кажуть нам, на дворі ще лютий.
Досі лютий. Вона нам треба?

Так. Сумую. Без тебе якось, 
Ні, не те щоб аж зовсім туга.
Так. Тебе я хочу побачить.
Ти кохана моя подруга..

Ти далеко. Не бачу. Сенсу
Я давно не знаходжу поруч.
Як лікуюсь один від стресу?
Я кохаю тебе. Розмови?

Як без них. Треба дуже поруч.
Ось зустрілися колись двоє 
І не можуть тепер самі.

***

 

Темрява впала на землю..

 

Темрява впала на Землю.
Темрява навколо: в очах, в серцях, в душах.
Де поділося світло?
Люди які випромінюють щастя.
Де ви?
Поїхали? Згинули?
Де те хто сяє як сонячне світло?
Ті в кого совість жива, відгукніться!?
Я дуже Вас прошу.
В очі хочу подивитись тим хто 
В собі 
Щось зберіг.
Де тепло?
Де любов
Вас питаю?
Люди, 
Навколо я бачу одне лише лихо.
Де світ що сяє?
Де ті промінчики справжнього
Щастя?
Раз, два і все.
Так, я їх знаю.
Тих що мають з гордістю звання
Людини носити.
Дякую Вам!
Через Вас йде тепло.
Є любов!
Ви - це частина від Бога.
Хто зна його всі прояви.
Світло засяє на світі 
Може і ми живемо 
Досі 
Через те що Ви є:
Люди в яких Божа іскра.
Люди які наче Боги
Бо мають до інших Любов.
Мають та так і живуть.
Совість Ваш головний натхненник.
Люди - Ви Боги!
Бог - то є в кожному з Вас!




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше