1. Жовтень

А за вікном дощ....

А за вікном дощ.
І вже місцями справжня осінь
Ось клена листя біля дому
І у людей як наче втома.
Чи то депресія.
Не знаю.
Та якщо є у Вас кохання
То буде добре 
День триває.
І всім так іноді замало
Життя щоб просто бути разом 
Я Вас люблю!
Люблю Вас люди!
Жити триває!
Хай там буде
Те що нам доля написала.
Та головне було б кохання
І мир. А щастя то
Вже ми.
Вже скоро дні прийдуть весни.
То ж Ви тримайтесь.
Хай там злива
Вона усі печалі змиє.
Кохання є. То й буде тепло.
Так ось є в житті прикмета.
Любить людей.
Кохання - диво!
І хай це осінь 
Вам щаслива
Ось буде кожну Вам годину.
Хай буде мир.
Кохання буде!
Я Вас люблю
Щасливі Люди!

***

Є.Д.К

У ці осінні дні не сховатися, не сховатися.
Нам би з тобою знову один в одного закохатися.
Треба зустрітися знову у проміжках осінніх дощів.

Щоб ти як раніше
казала мені ніжно:
Я тебе кохаю.
Я тобі відповідав,
Будь моєю.

У цих осінніх сумних похмурих днях
Мені трохи все одно не вистачає тебе
і твоєї любові.

Не знаю, як ти живеш
там
зараз.
Як дихаєш

Я тобі ще кохаю!

Чуєш?

Чуєш!

Я тебе все ще обожнюю.

Сумую.

Сумую

***

Жовтневий вечір 

Пам'ятаєш той жовтневий вечір.
Дощ дрібний тихенько морозив.
Ти промокла. Мокрі були речі.
Восени буває стільки злив!

Та ми звикли. Осінь то і осінь.
Парк. На лаві двоє. Я та Ти.
Листя, листя. Гілки, як волосся.
І навколо ще маленькі лихтарі.

Осінь, осінь. Ти ж все пам'ятаєш.
Я та Ти. І той жовтневий парк.
Осінь. Осінь. Де вона ти знаєш?
Бо на жаль розбігся з нею шлях.

***

Я люблю Тебе, Іра..

Я люблю Тебе, Іра
Твою Посмішку щиру.
Твои очі смарагди.
Ти красива - це правда.

Я Тобі дуже хочу
Подивитися і очі.
Та спитати у Тебе,
Чому ти наче небо?
Чому ти наче сяйво?
Ми з тобою назавжди.

Я люблю Тебе, Іра!
Разом будем щасливі.
Разом будем чекати
Ми на старість. Кохати:
Будем разом, як в книжках.
Я кохаю! Ти - також
Поруч, разом - це свято!

Я люблю Тебе, Іра!
Ти моя - я щасливий!
 

***

Вона любить писати вірші...

Вона любить писати вірші.
В її житті бувало її гірше.
В ї житті кохання замало.
Але колись вона так кохала!

Вона любить писати зранку.
Особливо про щире кохання.
Хай щоб там не було, коханкою
Вона бути ніколи не схоче.

Вона любить писати. Щиро 
Про життя. Про своє та інших 
Вона пише про щастя вірші.
А сама вечорами плаче...
 

***

Це - Осінь

Дні стали коротшими,
А ночі довшими.
Задощило. Холода.
Осінь рветься у двері.
Калюжі. Листя.
Жовтий клен оголює руки.
Це — осінь. Осінь, Друг.
Час важкої нудьги.
Це осінь. Ніч довга.
День – початок ночі.
І по небу хмари.
І дощі що ночі.

***

Філософія

У буколічних снах грайливо постають перед нами тисячі різних ілюзій.
Світ – карусель в атракціонах забутого дитинства.
А десь там по сусідству, інші, інші світи та всесвіти, просуває свої напрочуд дивні теми.
Страшно прокинутися у чаді ілюзій. Життя – ілюстрація до книг про апокаліпсис.
Ми у цьому світі піщинки, що летять хвилями світла.
У найкращих палацах, де вічна може весна, зустрічі бувають, а може все це легенди.
Ми ніби насіння від клена, летимо в невідомість, хлопчисько не задумавшись, що далі робити.
У цих світах може було це все, з кимось до болю знайомим.
Ба, це ми. Тільки у різних живемо іпостасями. Ми — це сни. Це світло. Або темрява. Хто як зумів? Хто як прийшов у цей світ. Хтось світлом. Хтось смертю. Але все одно. Усі рівні. І суддя непохитний одного разу свій оголосить вирок.
Там не буде ні родинних зв'язків, ні важливих дзвінків. І на терезах найточніших у світі, адже до грама зважать, обговорять, вирішать.
Ось ми живемо чи всі ці може бути сон? Життя як карета, возом може тягнутися.
Але одного разу дано нам прокинутися.
Хто ми там будемо? Світлом? А хтось темрява.

***

Єдина на світі

Хочу тебе поруч.
Приємні розмови.
І очі як кава.
І губи як страва
Смачні та приємні.
Кохати взаємно.
Гуляти до ранку.
І губи твої 
замість того сніданку.
Хочу тебе поруч
Сьогодні і потім.
Бо в мене до тебе.
Якийсь наче потяг.
Хочу тебе поруч.
Торкатись. Радіти,
Що є ти така.
Так, єдина на світі!

***

Хризантеми

Хризантеми, хризантеми.
Не троянди, не півонії.
Хризантеми, хризантеми.
То твоя кохана тема.
Хризантеми, хризантеми.
Квіти наче тільки з неба.
Хризантеми, хризантеми.
Не троянди не півонії.
Ви як наче зірки з моря.
Хризантеми, хризантеми.

***

Розлука

Не треба лякатись розлуки.
Розлука - розлуці різнь.
Для кого розлука то мука.
Для когось суцільна біль.

Здається мені що розлука,
То тільки екзамен такий.
Вона зрозуміти дає нам
Чи вартий хтось нам або ні.

Чекати доводиться довго.
І довго тривають ці дні.
Але ж і чекає нас зустріч.
Щасливі - хто все ж дочекавшись.

***

Моя Дівчинка

Яке це Щастя, що на світі є Ти!
Моя люба Дівчинка! Куди ще піти,
Щоб знайти саме такую?
Я все сам собі ночі та дні рахую.
Всі ті часи, що ти є у моєму житті.
Моя люба Дівчинка! Такі кригкі
Наші з тобою відносини.
Та ти є Щастя. Ранковими росами
Полите все навкруги біля нас з тобою.
Так. Знаю. Ти любиш свободу та волю.
То хай так і буде. Лише ти поруч.
Твоя посмішка. Твої спокусливі очі.
Яке це щастя обіймати твій стан дівочий.
Головне що є Ти. Бо серце нікого не хоче.
Крім тебе та твого гарненького личика.
Посміхайся! Щастя тобі так личить.