Поетична збірка «Із роздумів на світ»
Щастя-життя
В момент, чи сплю я чи не сплю,
Я чую думки крокування,
Неначе я тут не сиджу,
Неначе я лиш споглядаю.
І хоч куди я не іду,
Мені ця правда допекає,
Що «я на світі не живу»,
Що «я на світі виживаю».
Чого дано щастя-життя,
Якщо його я не пізнаю,
Неначе пісеньку яку,
Я на сопілці не зіграю?
Та загадка з долин самих
Мене вже вкотре переймає -
Навіщо світові є світ?
Чому я досі це не знаю?
Те щастя, що воно таке?
Чи воно в друзях, чи у спадку,
Чи тверде воно чи мʼяке?
Чи гріє воно наостанку?
Чому за щастям не скуча,
Коли воно тобі в достатку,
А коли з серця вирина,
То маєш сумнів до світанку?
То знати треба нам усім,
Що щастя біля нас в задатку.
Воно приносить щастя в дім,
І не порушує порядку.
Те щастя, що у сьозах є,
І що при усмішці завзято,
Тримає дух у тілі всім,
Хто хоч про нього має гадку.
Відредаговано: 13.03.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
