Поетична збірка «Із роздумів на світ»

Чому, як бачу образ твій

Чому, як бачу образ твій, то серце моє колить?

Не розривається з любові, радості не знаходить?

Я очі лиш сумнії на тебе в мить підводжу,

І щемить в тілі всім моїм кохання те негоже.

 

А ти - неначе сонця світло, хоч ходиш насторожі.

На мене не поглянеш навіть, і не помітиш, може.

З одного боку приязно до мене заговориш,

А в інший бік не знаєш, приємного не зробиш.

 

 

Але як бачу тебе, красу і серце рідне,

Лиш просто бачу, Боже - і в мене в душі   вільно,

На крилах я злітаю до хмар і вниз до моря,

Я вдячна, що ти є, хоч ти і моє горе.

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше