Чому я так стараюсь, любий друже,
Але мені ще далеко іти?
Скажи мені, чим я тобі послужу,
Щоб були щасливі, і я, і ти?
Ти в глиб нещастя впав і наодинці,
Сидиш, і виходу в тій тьмі нема,
Лиш я простягну руку, може, двічі,
Можливо, виберемося ми з терна.
Тобі лише потрібно довіряти,
Це не життя, а всього лиш душа,
Проте вона розтрощена із втрати,
Що не переживе вона одна.
Я знаю, тобі зараз зле, нелегко,
Але якщо до цього кличеш ти,
Якщо ти хочеш споглядати світло,
То простягни мені бодай руки.
Я не врятую, я не можу знати,
Чи я насправді як супергерой,
Але не хочу я тебе втрачати,
Тобі я дам урок і дам настрой.
Лиш за тобою путь одна-єдина,
Лиш за тобою долання незгод,
Лиш допомога так тобі потрібна —
Людина, що позбавить від клейнод.
Відредаговано: 13.03.2025