Поетична збірка «Із роздумів на світ»

Ти все зможеш

Чому я так стараюсь, любий друже,

Але мені ще далеко іти?

Скажи мені, чим я тобі послужу,

Щоб були щасливі, і я, і ти?

Ти в глиб нещастя впав і наодинці,

Сидиш, і виходу в тій тьмі нема,

Лиш я простягну руку, може, двічі,

Можливо, виберемося ми з терна.

 

Тобі лише потрібно довіряти,

Це не життя, а всього лиш душа,

Проте вона розтрощена із втрати,

Що не переживе вона одна.

Я знаю, тобі зараз зле, нелегко,

Але якщо до цього кличеш ти,

Якщо ти хочеш споглядати світло,

То простягни мені бодай руки.

 

Я не врятую, я не можу знати,

Чи я насправді як супергерой,

Але не хочу я тебе втрачати,

Тобі я дам урок і дам настрой.

Лиш за тобою путь одна-єдина,

Лиш за тобою долання незгод,

Лиш допомога так тобі потрібна —

Людина, що позбавить від клейнод.

 

 

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше