Поетична збірка «Із роздумів на світ»

А за вікном

А за вікном — майже весна,

Сиджу одна в кімнаті світлій,

Ця мить — нікого, ні душа,

Я сам на сам із яблунь цвітом.

 

Домівка дідусевих строф,

І пиріжків бабусі й мами,

І татових смішних байок,

Мого дитинства — сонця брами.

 

Аж сонце пробиває скрізь:

Попідвіконню, на підлозі.

Ну як забути слушну мить?

Іду на двір, я вже в дорозі.

 

Я коридорами пройду,

І двері врешті відчиняю,

А почуття всі пропадуть,

І я лиш їх запам’ятаю…

 

 

 

 

 

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше