Поема Похмурої Долини

XVI. Свіча

 

Корабель кардинала і мертве немовля


Побач неочевидне, кардинале,
крізь сутінків багряне полотно,
як вишукано гасне чорна свічка,
скорботно і невідворотно.

Зневіритись хотіли, пані?
Чекали з півдня корабель?
Облиште..
Завтра в сутінках багряних
прийматиме фатальний поцілунок скель..

.. і акварель блідніє на вустах
неочевидно,
мов принципи,
мов віра,
мов зоря,
так лагідно і принагідно
цілує пані мертве немовля.

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше