Поема Похмурої Долини
XV. Гротеск
✟ Сходження Одеси і Матільди ✟
Світло гасне в глибокій Пітьмі.
Хто кличе мене у холодній зимі?
Тінь за тінню.
Параноя і гріх.
Дим у легенях і сміх.
Лише Джокера сміх.
Вічний вогонь. Обійми мене.
Вивільни душу. Полиш пусте.
Тут час згоряє і чорний папір,
а на ньому молитва Матільди Хрещеної.
Й Клоуна двір. Розтрощений двір.
Крізь попіл і кров.
Крізь дзеркала скло.
Боги не сплять.
Узгоджують Зло.
Мертва вода.
Безодні крик.
І яд у жилу часу вник.
О, Вічний вогонь обійми мене.
Виведи душу, залиш се пусте.
Тут час згоряє й червоний папір,
і молитва Одеси Хрещеної.
Пророщений двір імлою хрестів Джокерів.
Відредаговано: 02.02.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
