Поема Похмурої Долини

VII. Тінь

✟ Харків Хмара
і Опівнічна Королева
Відьомського балу ✟

Спадщина у вогні,
і вогнями пейзажі мальовані уві сні тої мрії,
що звалася твоїм іменем.

Під вією голка.
Різдво і висилка.

Підземелля в тінях готичної матриці.
Затерті очі. Матері Хворь сестриці і пращура.
Мертві ночі.

Пороблено мріяти поторочі.

Опівночі – Шабаш Чортів і Відьом.

Опівночі.. пам’ятай, що опівночі!

Подобається

#1900 в Містика/Жахи
#4490 в Різне
#1129 в Поезія

Відредаговано: 02.02.2026