Поема Похмурої долини

Енеїда

Сумбурно тихий вечір.
Понеділок.

Місто верещить.
Обнадіює.
Серце Гадеса б’ється.
Під зміїною шкірою гаспида.
Голодом грішним
Лікує Ламію
Червона огида.

Неділя.
Місто мовчить.

Зійшла зоря.

Гнидая се́стра
вугіллям горя обвела вуста.
В голодній ночі
заховати кару мала.

Під чорним сонцем
чорнії жнива боліт орди
і свит огида.

У смуті дару
кров'ю
поділ омива
долі Мадонни морок ситий.

Долонями шорсткими
зцілить дух, і волю, й силу..

Марі у поля вітру молить..
і чорная зоря тоне в могилі.

В голодній ночі
поховати кару мала
Енеїда Недільна.

Похмуро тихий ранок.
Неділя.

Подобається

#774 в Містика/Жахи
#1893 в Різне
#466 в Поезія

Відредаговано: 07.03.2023