Поема Похмурої Долини

IV. Помин

 

Прощення Херсона


Мертва вечеря Святвечора.
Стерв'ятники кружляють
Кислий вітер, гнилі квіти.
Туга мучить все на світі
і годують немовлят
Богородиці Скорботи:
Матері Трагедії 
Сестри Відьомської Дрімоти.
Терпнуть груди,
шкіра синіє,
очі жовтіють,
блідіють губи мертво народжених чад.

Той, хто простить,
розріже черево Мадонни.
І мухи обліплять гидотний смрад.
– Чумний Король!
– Ерос Чумний, Чумний Король!
Похмуро репетує в Долині Гидоморський придворний.

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше