Поема Похмурої Долини

IV. Помин

✟ Прощення Херсона ✟

Мертва вечеря Святвечора.
Стерв'ятники кружляють
Кислий вітер, гнилі квіти.
Туга мучить все на світі
і годують немовлят
Богородиці Скорботи:
Матері Трагедії
Сестри Відьомської Дрімоти.
Терпнуть груди,
шкіра синіє,
очі жовтіють,
блідіють губи мертво народжених чад.

Той, хто простить,
розріже черево Мадонни.
І мухи обліплять гидотний смрад.
– Чумний Король!
– Ерос Чумний, Чумний Король!
Похмуро репетує в Долині Гидоморський придворний.

Ендрю Ейч

Подобається

#1900 в Містика/Жахи
#4490 в Різне
#1129 в Поезія

У тексті є: вірші, романтика, прокляття

Відредаговано: 02.02.2026

Додати до бібліотеки

Поскаржитись