Сцена четверта
Локація: над водоспадом лісова хатинка старої відьми. Принц Франціск, принцеса Мірабелла, зброєносець Персіфаль, циклопка Каїра сидять в окремих клітках, кожна з яких підвішена канатом до гілок тисячолітнього дуба по типу каруселі. Клітки сплетені з товстої лози дикого винограду. Відьма Калі-Галі змішує у казанку зілля та наспівує пісеньку.
Відьма Калі-Галі. (співає)
На вогні мішаю зілля,
Мрію справити весілля.
Вкину жабу і вужа,
сіль на кінчику ножа.
Ля-ля-ля, лю-лю-лю,
дуже сина я люблю.
Ля-ля-ля, ре-мі-сі,
Хай повиздихають всі.
На вогні мішаю зілля,
хай народить породілля,
Вкину корінь мандрагори,
кажана, бичачі роги.
Ля-ля-ля, лю-лю-лю,
Дуже сина я люблю.
Ля-ля-ля, ре-мі-сі,
Хай повиздихають всі.
На вогні мішаю зілля...
Відьма Калі-Галі припиняє співати і замислюється.
Каїра. (голосно, з викликом) Не бичачі, а бичачі, наголос не на а, а на и. А ще не мішаю, а змішую, так правильніше.
Паж Персіфаль. (злякано) Каїро, помовч, будь ласка, не гніви відьму, бо нам всім непереливки буде.
Відьма кидає змішувати зілля, повертається обличчям до клітки і втуплює очі у бранців.
Відьма Калі-Галі. Хто мені закляття заважає складати? Хто не нажився на цьому світі і на той світ намірився? Якій курвусі вдома не сиділося і вона до мого дому приваландалася? Хто найслабша ланка і її треба вилучити з життєвого ланцюга?
Відьма Калі-Галі підпирає підборіддя когтистим пальцем, підводить голову вгору і знову замислюється.
Відьма Калі-Галі. Він, вона, воно, вони...
Циклопка Каїра. (тихо) Відьма займенники вивчає? Може, скажете їй, що цього навіть сам сер Відригайлович не знає.
Принц Персіфаль. А що таке займенники?
Персіфаль. Думаю, це гриби якісь.
Принцеса Мірабелла. Гадаю, це різновиди арбалета.
Принц Франціск. Підозрюю, що це якось з людськими любощами пов'язано. Треба записки Казанови перечитати.
Відьма Калі-Галі. А я думаю, що ви всі тупі.
Каїра. (з викликом) Не всі! Я не тупа.
Відьма Калі-Галі. По-моєму комусь мізки тиснуть.
Принц Персіфаль. (злякано) На що це вона натякає?
Відьма Калі-Галі. Я не натякаю, я прямо кажу: ви всі помрете.
Принц Франціск. Оце так фокус.
Принцеса Мірабелла. Ех, і чому я відмовилась з тобою у наметі напустуватись? Хіба ж я знала, що то був наш останній шанс? Вибач, Франціску, я зараз сама люто про це шкодую.
Відьма Калі-Галі. Упс!
Принц Франціск. Пропало моє весілля.
Персіфаль. І моє!
Принцеса Мірабелла. І моє!
Каїра. І моє!
Відьма Калі-Галі. Якщо пластинку заїло, то треба голку переставити. Де мої голки дикобраза, зараз я їх вам по черзі у ваші задні грамофони запхну.
Принцеса Мірабелла. Собі запхай.
Принц Франціск. І заведи.
Персіфаль. Упс!
Відьма Калі-Галі. Упс – це моє слово, я його перша сказала.
Принцеса Мірабелла. Випорожнилась, одним словом.
Персіфаль. Здається, їй полегшало.
Принц Франціск. Та відьмі зроду ще так легко не було.
Каїра. Сер Відригайлович теж сер. Ми всі це робимо, як поїмо.
Принцеса Мірабелла. З полегшенням, відьмо!
Відьма Калі-Галі. Замовкни! У мене ім’я є.
Каїра. Яке?
Відьма Калі-Галі. Калі-Галі, чули про таку?
Принц Франціск. Знав я одну Галю, так її вовки в лісі зжерли, коли вона з хлопцями пустувати ходила.
Персіфаль. Знав я одну Галю, так її бик рогами вбив, бо вона його за кільце в носі смикнути забула.
Принцеса Мірабелла. Знала я одну Галю, так її бджоли покусали і вона через день розпухла і від тих укусів померла.
Каїра. Знала я одну Калі, так у неї інше прізвище було, Юга, по-моєму.
Відьма Калі-Галі. Це моя тітка, а ти звідкіля про неї знаєш?
Каїра. Я багато чого знаю, тільки мовчу.
Відьма Калі-Галі. От і далі мовчи. Не заважай мені закляття складати. Може, це моя лебедина пісня.
Персіфаль. (тремтячим голосом) А ти моїй нареченій рота не затикай.
Відьма Калі-Галі. А то що буде?
Персіфаль. За шию вкушу і ти на вампіршу перетворишся.
Відьма Калі-Галі. Вже!
Принц Франціск. Вже? Персіфалю, по ходу, ти спізнився.