Глава 45. Зізна'ння

Іосіф стримуватися на це

Не міг перед всіма уже,

Звелів представшим: "Йдіть

І всіх від мене відішліть".

Жоден Іосіфу вже не представ,

Коли себе братам своїм він відкривав.

Із плачем голос вивільнив тоді

І чули це в Єгипті всі.

І Фараона дім також про це пізнав.

Іосіф же братам своїм сказав:

"Я є Іосіф. Мій батько, чи іще живе?"

І не могли його брати, на це

Йому відповідати,

Зніяковіли і не знали, що казати.

Іосіф же братам своїм казав таки:

"Наблизьтеся до мене", - і вони

Набилизились. І він сказав тоді:

"Я є Іосіф, брат ваш, якого ви самі

В Єгипет продали'.

І не скорбіть за це сьогодні ви.

Й нехай жорстоким вам не буде це,

Що продали' сюди мене,

Бо Бог задля життя, в свій час,

Послав мене поперед вас.

Бо голод на землі вже другий рік

І буде ще проходити п'ять літ,

В які ніхто не буде на землі орати,

В які ніхто не буде також жати.

Бог надіслав мене поперед вас,

Лишити на землі останок ваш,

Щоб на землі вас прокормити,

Великий ваш останок тут зростити.

Ось, саме так, не ви мене сюди

Прислали, але, Бог таки.

Мене зробив немов би батька фараону,

Поклав господарем усього його дому

Й володарем на всій Єгипетській землі.

Тож, поспішіть уже тоді,

Взійдіть до батька мого

І кажіть до нього:

"Іосіф, син твій, каже це:

"Бог сотворив володарем мене

Землі Єгипетської усієї.

Зійди до мене, не зволікаючи, уже.

Поселишся в місцевості Гесем, землі,

Що в Аравійській стороні.

Від мене будеш близко ти,

Як і твої сини.

Твоїх, також, синів сини,

І твої вівці, і твої воли

І все, що є твоє.

Прогодуватиму отам тебе.

Бо ще п'ять років буде голод на землі,

Щоб не загинув ти собі,

Також сини твої і все

Майно твоє, яке у тебе є.

Ось, бачать очі ваші, це ж,

Очі Веніаміна брата мого теж,

Що я до вас говорю сам,

Уста мої говорять вам.

Сповістіть же баткові це моєму,

У Єгипті славу всю мою,

Та усе, що бачили й пізнали ви

І поспішно мого батька приведіть сюди".

Пав на шию Веніаміна від часу того,

Пав на шию він брата свого

І плакав на ній,

Веніамін же плакав на шиї його.

Своїх братів обцілував усіх,

Заплакав біля них

І після цього,

Брати заговорили вже до нього.

У домі ж Фараона взнали,

І звістку чутно розказали:

"Прийшли сюди Іосіфа брати".

І Фараон зрадів, як і його раби.

І Фараон Іосіфу став говорить:

"Братам своїм скажи, ось що зробіть,

Посудини свої наповніть

І в землю Ханаан ідіть.

І батька вашого візьміть,

Ваше майно, й до мене приходіть.

І дам вам блага Єгипетські усі,