Глава 38. Сини Іуди

В той час Іуда від братів своїх

Пішов - полишив уже їх.

І біля чоловіка поселився у той час,

Одолламітіна, якого звать Ірас.

Та, як побачив Хананеянина доньку,

Сава було її ім'я, тому,

Узяв її Іуда, увійшов до неї

І стала ця дружиною йому.

Зачала, родила сина й нарекла,

Ір вона йому ім'я.

Зачала і знову народила сина,

Назвала іншого Авнан вона.

Приклала ще, родила сина і дала

Сілом, вона йому ім'я.

Коли ж вона їх народила,

То ще у Хасві вона жила.

Для свого первенця Іуда сам,

Для Іра жінку взяв Фамарь ім'ям.

І первенець Іуди Ір був злим,

І перед Господом, лукавим поміж тим.

І Бог за це його убив.

Іуда ж до Авнана говорив:

"До жінки брата твого увійди

І сім'я брату твому віднови".

Та, як пізнав Авнан, що сім'я буде не йому,

Зробив, щоби не дати сім'я брату своєму,

Коли до жінки брата свого заходив,

На землю сім'я своє він пролив.

І зло пред Богом було те, що він зробив.

І Бог, тому, і цього погубив.

Іуда, після смерті двох синів своїх,

Сказав Фамарі так, невісточці своїй:

"Вдовою в домі батька твого посиди,

Допоки сину моєму Сілому не зрости".

Бо думку він наступну мав:

"Щоб не помер і цей, як і його брати".

Отож, Фамарь від них пішла

І в домі батька своєго чекаючи була.

І чималі вже пройшли дні,

Сава померла, жінка у Іуди, вже тоді.

Та, як утішився Іуда, особисто мандрував

До стригалів своїх овець, яких він мав.

Пішов із ним один Одолламітін у цей час,

Його пастух, ім'ям Ірас.

Повідомили Фамарь, його невістку, кажучи:

"Іде твій свекор стригти вівці свої до Фамни".

Вона ж вдовичу ризу зняла, через це,

І різнобарвну ризу одягла й прикрасила себе.

І на дорозі до Фамни, біля воріт Енана,

Вона присіла і на нього вже чекала.

Бо бачила, Сілом уже дорослим став,

Але дружиною її йому отой не дав.

На дорозі Іуда як бачив її:

"То блудниця", - подумав собі,

Бо прикрила вона своє лице

І не впізнав він її через це.

Відхилився до неї він від шляху

І сказав їй: "Дозволь я до тебе ввійду".

Так як, не знав він, що то була

Невісткою його вона.

Вона ж казала: "Що мені даси,

Якщо до мене маєш увійти?"

Він відповів: "Від кіз козлятко надішлю

І зі своєї я отари заплачу".

На це вона казала: "Якщо завдаток ти даєш,

Допоки те про що казав ти надішлеш".

"Який завдаток дам тобі?", - спитав її.

"Перстень, гривну, посох твій", - відповіла тоді.

Він дав їй, увійшов до неї, а вона

Від нього у утробі зачала.

І встала, і пішла, і ризу різнобарвну скинула.

Вдовичу ризу знов на себе одягла.

Після ж цих подій,

Обрав козлятко з кіз Іуда їй.

Через Одолламітіна він жінці надіслав,

Рукою пастуха свого, щоб той завдаток взяв.

Але її він не знайшов, хочь як би не шукав

І мужів місця того він спитав: