Глава 37. Двадцять золотниць

Іаков жив у Ханаанських землях, поселився,

Де батько його Ісаак ще зупинився.

І ось Іакова весь рід,

Іосіфу пішов сімнадцятий вже рік,

Як батьківських овець він випасав

І юнаком з братами він худобу доглядав,

Разом з Валли і Зелфи синами,

Жінок свого батька, своїми братами.

Вони ж на Іосіфа злую брехню

Своєму батьку донесли, Ізраїлю.

Але всеодно, їхній батько найбільше любив

Сина, що в старості своїй народив.

І скільки б Іаков від синів не почув,

Любив він Іосіфа, бо син старості був.

Ще йому, різнобарвну ризу створив,

Бо більше ніж інших синів полюбив.

І бачили брати, що любить його,

Більше від них, батько, сина цього.

І зненавиділи його дуже сильно,

Що й не могли говорити з ним мирно.

І бачив сновидіння Іосіф за цим,

І розкрив він братам, сказав їм:

"Вислухайте цього сновидіння,

Яке у сні було в мене видіння.

І ось, ми в'яжемо снопи,

Як ми на полі всі були.

І ось, мій сніп піднявся,

І прямо так тримався.

А ваші повернулися снопи

Й снопу моєму поклонилися були".

На це сказали так його брати:

"Невже над нами царювати будеш ти

І володіючи нами володіти".

І важче стало їм його терпіти.

Його зненавиділи дужче за сни і за слова,

Якими про ці сни розповіда.

І другий сон він іще мав,

Братам своїм і батькові розповідаючи казав:

"Я бачив другий сон, як сонце, місяць та іще,

Одинадцять зірок вклоняються шануючи мене".

І його батько так заборонив,

Сказав йому і побранив:

"Що сон цей має означати?

Що бачив ти і дав нам його знати.

Невже прийдемо я і твоя мати і твої брати,

Тобі поклонимося до землі таки?".

І ось, позаздрили йому його брати,

А батько слово це зберіг таки.

Брати його в Сіхем пішли,

Щоб вівці свого батька там пасти.

Іосіфу Ізраїль говорив про це:

"Чи не пасуть твої брати в Сіхемі вже?

Піди і ти, до них тебе пошлю".

Іосіф відповів: "Ось я, готовий, я піду".

Сказав йому Ізраїль: "Ну піди

І подивися, чи добре маються брати?

Чи здорові там вони і вівці, чи в безпеці всі?

І повернися розкажи про це мені".

І ось, з Хевронської долини його надіслав,

І той до Сіхема примандрував.

А там на полі чоловік його зустрів,

Як він блукав шукаючи братів.

І чоловік, його питаючи, сказав:

"Чого шукаєш, що сюди ти заблукав?"

Він відповів: "Братів своїх шукаю.

Де випасають, розкажи мені, нехай пізнаю".

І чоловік сказав тоді йому:

"Звідси пішли, я чув, як говорили один одному:

Підемо в Дофаїм собі".

Й услід братів Іосіф помандрував тоді.

У Дофаїмі їх знайшов,

До них він поки підійшов,

Вони побачили ще здалеку його,

Задумали убити, зробити таке зло.

Сказали один одному брати на це:

"Ось і сновидець цей іде.

Прийдемо нині, ну-бо і вб'ємо,

В один з ровів оцих його і вкинемо.