Поема Буття

Глава 33. Повернення

Подививсь Іаков сам

І побачив тоді там,

Ось, Ісав, брат його йде,

Мужів чотиристо веде.

 

Тож розділив Іаков всіх -

Дітей Лії і Рахілі, двох рабинь своїх.

Поставив першими, щоб йшли

Дві рабині їх сини,

 

Лію та дітей її позаду попередніх,

А Рахіль з Іосіфом розмістив останніх,

А сам попереду усіх повів.

Аж до землі вклонився сім разів,

 

Допоки не зустрів він брата своєго.

Ісав назустріч випереджав його

Та як зустрів, обняв, на шию припадав

І плакались обоє, як братньо цілував.

 

І подививсь Ісав ще на людей,

І ось, побачив він жінок, дітей,

Тому, спитав: "Хто тобі ці?"

Іаков відповів: "Діти це мої,

 

Якими Бог обдарував мене,

Раба твого, і щастя це моє".

І підійшли рабині, діти їх

І поклонились перед лицем усіх.

 

Лія її діти також підійшли

І поклонилися й вони.

Рахіль з Іосіфом наблизились нарешті

І поклонилися й вони до решти.

 

Ісав спитав: "Каравани, що пройшли

Нам назустріч, чим для тебе є вони?"

Іаков відповів: "Щоб здобув, Владико, в тебе, вже,

Твій раб, прихильність через це".

 

Ісав сказав:"Нехай тобі буде твоє,

Бо є у мене, брате, багато свого вже".

Сказав Іаков: "Якщо здобув у тебе

Я прихильність, то прийми від мене,

 

Дари від рук моїх, бо через це

Побачив я лице твоє, немов би Боже.

Щоб вдовольнився мною ти,

Благословіння, що я приніс, прийми.

 

Бо Бог помилував мене, є в мене все".

І вмовив його так, що той узяв усе.

Ісав сказав: "Піднімемось і йдем

І навпростець підем".

 

І відповів: "Ти знаєш сам, владико мій,

Що юних маю я дітей, о порі цій.

І вівці і телиці вже

Народжувати мають і своє.

 

Якщо за день один їх пожену,

Помруть і втрачу я худобу всю свою.

Нехай владика мій шляхом оцим

Піде перед рабом своїм.

 

А я ж зміцнюся на шляху,

Сповільнюючи руху моєму,

Як йдуть усі переді мною,

Нешвидше, як дитячою ходою.

 

Допоки, не прийдемо всі

До моєго владики у Сіїр тоді".

Ісав сказав: "Залишу я з тобою

Від тих людей, що йшли зі мною".

 

І відповів Іаков на оце:

"Для чого це, мені достатньо вже,

Владико, що я щасливою добою,

Благодать обрів перед тобою".

 

І повернувся вже шляхом своїм

Ісав ще того дня в Сіїр.

Іаков же в Шатра помандрував,

Шатра він там собі поклав.

 

Своїй худобі ще навіси змайстрував.

Тому й Шатра він місце те назвав.

І в Ханаанські землі безпечно він прийшов,

Вже як з Месопотамії Сірійської пішов.

 

В Салім примандрував Іаков вже за цим,

В місто Сікім та зупинився перед ним.

У Еммора, Сіхемового батька, купував

Частину поля він і сто ягнят віддав.

 

І розмістив шатро своє

На цьому полі він уже.

Поклав жертовник тоді там,

Бога Ізраїлевого прикликав сам.

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше