Поема Буття

Глава 32. Зміцнення

Іаков йшов шляхом своїм,

Подививсь, побачив він,

Божі Ангели явились,

Божий полк і ополчились,

 

І зустріли його там,

Тож сказав Іаков сам:

"Божий полк тут справді є", -

І "Полки" звав місце те.

 

З людей своїх Іаков відібрав,

Ісаву пославнців, своєму брату слав,

В Едомський край Сіїрської землі

І так казати на шляху звелів тоді:

 

"Ісаву, владиці моєму скажіть отак,

Іаков раб твій каже так:

У Лавана жив я усі дні

Й затримався аж до сьогодні.

 

Здобулися мені воли й осли,

Вівці, рабині і раби.

Владиці моєму Ісаву казати надіслав,

Щоб раб твій пред тобою благовоління мав".

 

І повернулись до Іакова посли,

І говорили так вони: "Сходили ми

До брата твоєго, Ісава, і ось, він сам,

І з ним чотиристо мужів, ідуть назустріч нам".

 

І страх великий на Іакова напав,

Від цього спантеличення він мав.

І розділив людей, що були з ним,

Воли, верблюди, вівці на стани два за цим.

 

Тоді Іаков говорив таке:

"Якщо Ісав на перший стан прийде

І цілий стан цей посіче,

То інший стан спасеться через це".

 

Сказав Іаков так до Бога свого:

"Бог Авраама батька мого,

Бог Ісаака батька мого теж,

Боже, Господи, сказав мені оце ж:

 

"В землю народження твого іди

І благо все від Мене будеш мати ти", -

Вже й так достатнім мені є,

Від правди й істини усе,

 

Що Ти мені зробив

І чим мене, раба Свого, Ти одарив.

Цей Іордан я перейшов з жезлом моїм,

Тепер в два лагеря дав бути всім моїм.

 

Позбав мене від брата моєго руки,

Щоби своєї не здійняв Ісав руки,

Боюся я його, прийшовши, поміж тим,

Мене і матерей з дітьми він не убив.

 

Ти ж Сам сказав мені:

"Я благо сотворю тобі

І сім'я Я зроблю тобі,

Щоб були як піски морські.

 

Не порахує їх ніхто,

Безлічі потомства твойого"".

І спав там тої ночі, і взяв дари, що мав,

І брату своєму Ісаву їх послав.

 

Двісті кіз і двадцять ще козлів,

Двісті овець і двадцять баранів,

Верблюдів дійних тридцять з жеребятами,

Волів ще сорок з десятьма телятами.

 

Десять ослят і двадцять ще ослів,

І розділивши їх рабам звелів,

Бо кожному по стаду він віддав,

Тоді й рабам своїм сказав:

 

"Переді мною ви ідіть,

Між стадом й стадом відстань утворіть".

Та першому сказав і заповів:

"Коли б тебе мій брат Ісав зустрів

 

І розмовляючи спитає він тебе:

"Куди ти йдеш і чій ти є,

Кому належить це усе,

Що пред тобою йде?" -

 

"Раба твого Іакова", - скажи йому, -

Дари послав Ісаву владикові це своєму

І ось, він сам за нами йде".

І всім рабам отим він заповів оце.

 

І першому і другому, і третьому, і всім,

Що йдуть позаду стадам цим:

"По слову цьому ви Ісаву говоріть,

Коли зустрінете його і так кажіть:

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше