Поема Буття

Глава 30. Отара

І бачила Рахіль, що жоднеє вона

Не народи'ла Іакову дитя

Та до сестри своєї ревнувала,

Отож, Рахіль Іакову сказала:

 

"Дитя даруй мені, бо якщо ні,

То вмерти маю я собі".

Розгнівався Іаков на слова її,

Рахілі він сказав тоді:

 

"Чи замість Бога я є на землі?

Який і плід в утробі не дає тобі".

Рахіль Іакову сказала:

"Ось, є раба моя у мене Валла,

 

Ввійди до неї ти тоді

І на мої коліна народить тобі.

І я зроблю дитя від неї,

Тобі дитину від раби своєї".

 

Тож, дала йому Валлу, рабу свою,

В дружину чоловіку своєму.

До неї увійшов Іаков

І зачала' вона йому.

 

І згодом, Валла сина народила,

Іакову, Рахіліна рабиня.

Рахіль сказала: "Бог судив мені,

Послухав голосу мого тоді,

 

Він сина дарував мені", - тому,

Дан - ім'я надала вона йому.

А Валла, Рахіліна рабиня,

Знов зачала' і народи'ла сина.

 

Тоді, Рахіль сказала: "Бог мене підняв,

З сестрою він мене зрівняв,

Уже здолала її я", - тому й вона,

Неффалім, дала йому ім'я.

 

А Лія бачила, що не рождала

І вже дітей давати перестала,

Тож, Зелфу, рабу свою взяла,

Дружиною Іакову дала.

 

Ввійшов до Зелфи, зачала і народила

,Ліїна рабиня, Іакову теж сина.

"На щастя", - Лія говорила,

Тому і Гад назвала вона сина.

 

І знову Зелфа, Ліїна рабиня,

Іакову ще зачала і народила сина.

Сказала Лія на це все:

"Сьогодні я блаженна є,

 

Бо ублажатимуть жінки мене", -

Тому й Асір ім'я йому дає.

А в день, коли пшеницю жнуть,

Пішов Рувім собі у путь,

 

Знайшов він Мандрагори яблука у полі

Та Лії, матері своїй приніс поволі.

Сестрі своїй Рахіль сказала так тоді:

"Від Мандрагорів твого сина дай мені".

 

Казала Лія: "Чи не досить вже тобі того,

Що чоловіка ти взяла мого?

Чи так візьмеш і Мандрагори ці

Від сина мого, лиш собі?"

 

Сказала їй Рахіль: "Тоді нехай,

За мандрагори сина твого, май

Цієї ночі чоловіка в себе,

Цієї ночі увійде до тебе".

 

Як з поля повертався вже собі

Іаков ввечері, тоді,

Назустріч Лія йому виходила,

Його просила і до нього говорила:

 

"До мене йди, у мене ночувати,

Бо, щоб тебе у себе мати,

За мандрагори сина мого

Купила я тебе дня цього".

 

І був тоді Іаков з нею,

Тієї ночі з дружиною своєю.

Почув Бог Лію, зачала і народила

Іакову і п'ятого ще сина.

 

Сказала Лія: "Мені Бог

Винагороду дав, дітей п'ятьох,

За те, що я рабу свою

Віддала мужу своєму".

 

Та Іссахар дала йому ім'я,

Що означає - винагорода це моя.

Іще раз Лія зачала і народила

Шостого Іакову вже сина.

 

Сказала Лія: "Дар добрий, Бог

Подарував мені синів шістьох,

Полюбить чоловік тепер мене,




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше