Глава 25. Першість

Ще одружитись Авраам доклав,

Ім'ям Хеттура жінку взяв,

Родила йому Зомврана, Ієзана,

Ієсвока, Соієна і Мадала, Мадіама.

Іезан родив Савана і Фамана,

Ще доклав родити він Дедана,

Сини Дедана: Рагуїл і Навдеїл,

Ще Лаомім, Асуріїм, Латусіїм.

Мадіамові сини: Єфар і Авіда',

Афір, Єнох і Єлдага'.

Усі вони походять від Хеттури,

Такі у неї сини були.

Усе, що Авраам сам мав,

Він Ісааку сину своєму віддав,

Синам наложниць Авраам,

Різні ж дарунки дав.

І відіслав усіх від нього,

Від Ісаака сина свого,

Іще коли Авраам жив,

На схід, у східні землі всіх їх розпустив.

Ось Авраамове життя,

Усіх років його буття,

Сто сімдесят п'ять літ,

Заслаб, помер, залишив світ.

В старості добрій Авраам

Доживав всі дні він там,

Старець днів сповнених пожив,

Себе він до народу приложив.

Ісаак та Ізмаїл, його два сини,

У двійній печері його погребли,

На полі Єфрона сина Саара,

Навпроти Мамврії печера стояла.

В печері на полі, яке колись сам,

Від синів Хеттейських придбав Авраам,

Сини поховали там його,

Де Сарру дружину його ще давно.

Після смерті ж Авраама,

Благословив Бог Ісаака.

І поселився Авраама син

У колодязя видіння, поміж тим.

Ось Ізмаїла родовід,

Авраамового сина, у цей світ

Агарь Єгиптянка родила

Аврааму, Саррина рабиня.

Ось імена його синів,

По іменам його родів,

Наваїоф був первісток його,

Ізмаїла, сина Авраамового.

Іще життя подарував синам:

Навдеїл, Кидар, Массам,

Дума, Масси, Масма,

Ходдан, Феман, Ієтур, Нафес, Кедма.

Це всі Ізмаїлові сини,

Такі ж імена їх поселень були,

Їх станів та шатрів

Та їх племен дванадцяти князів.

Ось Ізмаїлові роки буття,

Сто тридцять сім років життя,

Заслаб, помер, життя прожив,

Себе до роду приложив.

Від Евілата селився до Сура,

Навпроти Єгипту поселення було,

Навіть, як дійти до Ассірійських шляхів,

Перед лицем своїх всіх братів.

Ось Ісаака родовід,

Авраам родив його у світ,

Ісаака свого сина

І зросла його родина.

Ісаак як сорок літ вже мав

З Месопотамії Ревекку собі взяв,

Вафуїла сіріна доньку,

Дружиною собі, Лавана сіріна сестру.

І за свою Ревекку Господа молив,

За її безпліддя Ісаак просив,

Послухав його Бог і ось вона,

Ревекка, його жінка, в утробі зачала.

Малята ж побилися у ній її,

Сказала: "Якщо так робиться, тоді

Для чого це мені?".

Й пішла вона спитать у Господа собі.

І їй Господь сказав таке:

"Два племені в утробі твоїй є,

Розділяться на два народи,

Як вийдуть вони із утроби.