Глава 23. Поховання Сарри

Сто двадцять і сім літ

Пізнала Сарра земний світ,

Так вона тоді пожила

І життя своє скінчила.

Померла Сарра на землі,

В Місті Арвок, яке в западині,

В Ханаанських землях це було,

Ще як Хеврон знають його.

Авраам прийшов, ридав

І Сарри смерть оплакував,

А як вже від мерця свого

Піднявся він, то дня того,

Хе'тових синів просив,

Авраам їм говорив:

"Поселенець серед вас,

Я прибулець повсякчас.

Дайте у власне надбання узяти

І місце для гробів від вас придбати.

Щоб від себе поховати вже мені,

Свого мерця, посеред вашої землі".

І відповіли Хетові сини,

Сказали Аврааму так вони:

"Не так, володар наш,

Ти сам послухай тільки нас,

Цар Божий нам ти повсякчас,

Бери найкращі місця в нас

І поховай мерця свого

Серед гроба найкращого.

Не заперечить з нас ніхто,

Щоб ти ховав в гробах його,

Віддасть тобі найкраще місце,

Щоб поховать мерця твого".

Піднявся й поклонився Авраам

Землі народу, Хе'товим синам

І говорив до них він там,

Сказав народу Авраам:

"Якщо лежить ваша душа до того,

Щоб поховав від себе мерця свого,

Послухайте мене і так зробіть,

За мене Саарова Єфрона попросіть,

Щоб він віддав мені двійну

Печеру особливую свою,

Яка у полі його є,

У володіння хай віддасть моє.

Сріблом значним візьму у володіння

Посеред вас її для погребіння".

Єфрон, також, самий там був

І серед Хетових синів усе це чув.

І Аврааму так відповідав,

Єфрон Хетейський та усім сказав.

І Хетовим синам, що там були,

Сказав перед всіма, що в місто увійшли:

"Рішення моє прийми,

Володарю, як я прошу, зроби.

І поле, і печеру забери собі,

У надбання даю я їх тобі.

Перед всіма містянами тобі віддав,

Щоб ти мерця свого там спогребав".

І поклонився Авраам тоді

Народам на отій землі.

І голосно сказав Єфрону,

Вголос говорив землі народу:

"Оскільки ти повагу мені дав,

Прошу тебе, мене щоб ти послухав.

За поле, срібло ти візьми від мене,

Щоб там я поховав мерця від себе".

На що Єфрон відповідав

І Аврааму так сказав:

"Ні, володарю, чув сам,

Що земля коштує там

Чотири сотні дідрахм срібла,

Але, що ця сума нам?

Поховай свого мерця,

Нехай твоя буде земля".

Почув Єфрона Авраам

І всеж, дав срібло йому там.

Стільки, скільки і почули

Всі Хетові сини, що були.

За чотиристо дідрахм він купував,

Срібла, купцям придатного, віддав.

Єфрона поле і печера та двійна,

Навпроти Мамврії, яка була.

І поле, і печера, і дерева та усе

Навколо, що в межах поля там росте.