Поема Буття

Глава 20. Сестра

Звідти Авраам пішов,

В південні землі він ввійшов,

Між Кадісом і Суром поселився

І там пожив, в Герарі зупинився.

 

Всім Авраам про Сарру так казав -

Свою дружину всім сестрою називав,

Боявся їм казати: "Це моя дружина".

І всім казав: "Сестра мені, моя родина".

 

Зла йому щоб через неї не зробили

І люди міста, щоб його не вбили.

За нею ж надіслав Герарський цар,

Авімелех її забрав, як цінний дар.

 

Отож, Авімелеху Бог вночі

Явився та Сам казав йому у сні:

"Ось, через жінку цю ти помираєш,

Яка живе із чоловіком, а ти й не знаєш".

 

Не торкався ще Авімелех її,

Тому до Господа сказав тоді:

"Незнаючий і праведний народ,

Чи знищиш Господи, чи даш незгод?

 

Чи сам він не сказав мені тоді:

"Вона сестра моя, рідня мені?"

Чи не вона мені так само це казала:

"Він брат мій?" Так тоді розповідала.

 

Чистим серцем та рук в правді

Я зробив це так, насправді".

І Бог йому у сні сказав:

"Саме тому, що Я пізнав,

 

Що чистим серцем ти зробив,

За це тебе Я пощадив

Та щоб Мені не согрішив,

Торкнутися її тобі не попустив.

 

Сьогодні ж, чоловіку дружину ти віддай,

Бо він пророк, до Мене він нехай

Помолиться за тебе,

Щоб життя ти мав від Мене.

 

Але, якщо не віддаси, тоді ти знай,

Життю твоєму буде край.

Ти сам помреш, своїх погубиш,

Ти сам життя їх всіх позбудеш".

 

Авімелех, як рано встав,

До себе своїх слуг призвав,

Як ці слова їм розказав,

Усіх їх дуже нажахав.

 

І налякались сильно всі

Ті люди, які були з ним тоді,

Тож Авраама сам призвав,

Й Авімелех йому казав:

 

"Що це ти нам наробив?

Чи щось тобі я согрішив,

Що ти навів на мене це

Й на царство все моє?

 

Гріх великий ти навів

І таке нам спричинив,

Що ніхто на цьому світі,

Би такого не зробив".

 

І Аврааму ще сказав,

Авімелех його спитав:

"Заради чого це зробив

І ти таке нам сотворив?"

 

Авраам сказав тоді:

"Я подумав сам собі, -

Що напевно благочестя

На землі цій не знайдеться.

 

Страха Божого не мають,

Люди Бога вже не знають

І уб'ють мене тоді,

Через дружину мою всі.

 

Бо і справді, це вона,

По батькові моя сестра,

Хоча матері в нас різні,

Тільки по батькові ми рідні.

 

Дружиною ж вона мені

Стала в моєму житті

І коли вже Бог мене

З будинку батька вивів вже,

 

Я їй сказав: "Таку мені

Правду зробиш ти тоді -

Де б ми не жили, де б не йшли,

Що я твій брат усім скажи"".

 

Тисяча дідрахм, Авімелех узяв,

Овець, телят, рабів, рабинь підготував

І все це Аврааму дав,

Дружину, Сарру, теж віддав.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше