Глава 19. Лот

На вечір два Ангела прийшли

В Содом де люди ті жили,

Біля воріт Содомських Лот сидів

Та як побачив їх, щоб їх зустрів,

Підвівся він лицем своїм

І до землі вклонився їм,

Сказав: "Ось, володарі мої

Заночуйте як свої.

Відхиліться від шляху,

В домі відпочиньте моєму,

Ноги щоб помити вам,

Залюбки води надам.

До раба свого зайдіть

І добром нас навістіть,

Зранку ж підете в свій шлях".

І йому сказали так:

"Ні, відпочинемо самі,

На вулиці зостанем ми".

І він примушував зайти

Та відхилились і зайшли.

Він напиток їм зробив

Та їх щиро пригостив,

Опрісноки позапікав,

Вони їли, що подав.

Ще не встигли ті лягти,

Дім навколо обійшли

Всі чоловіки Содома,

Не сиділося їм вдома.

Від молодого до старого,

Всі прийшли народу цього,

Лота вони викликали

Та усі його питали:

"Де чоловіки оті,

Що прийшли тобі вночі?

Виведи до нас їх сам,

Щоб побути з ними нам".

На ґанок вийшов Лот до них

Та щоб призупинити їх,

За собою зачинив

Двері, як він виходив.

До них тоді сказав слова:

"Брати мої, не робіть зла,

Є ж у мене дві доньки,

Не пізнали чоловіка ще вони,

Виведу до вас їх сам

Та як завгодно буде вам,

Так робіть з ними будь-що,

Тільки не робіть цього,

Щоб не чіпали тільки ви,

Тих що в будинок мій зайшли,

Образу не надайте їм,

Бо зайшли уже в мій дім".

На це сказали ж всі йому:

"Відійди нам зі шляху,

Невже прийшов сюди ти жити,

Щоб нас судом своїм судити?

Що ж, тоді тобі ми зло сотворим

Більше, ніж їм ми потім зробим".

І дуже налягли на нього,

На Лота, чоловіка цього.

Наблизились до дверей дому,

Щоб виламати їх зі входу.

До Лота ж руки простягли,

Що в домі два чоловіки,

Втягли його до себе в дім,

А двері зачинили їм

Та всіх їх сліпотою поразили,

Що там перед дверьми ходили.

Всіх чоловіків, які прийшли,

Малого і великого, що там були,

Так, що й замучились самі

У пошуках дверей усі.

Сказали Лоту чоловіки тоді:

"Чи є ще в тебе тут зяті,

Сини і дочері твої?

Чи в місті будь-хто ще свої.

Виведи їх з міста вже,

Бо ми це місто знищим все,

Оскільки вже до Господа були

Піднесені ридання, їх гріхи.

Тому Господь нас надіслав

І знищити нам їх надав".

Тож вийшов Лот, зятям сказав,

Яким і дочок своїх дав:

"Вставайте, звідси йдіть уже,

Господь це місто згубить все".

І думали, що він шуткує,