Глава 18. Три Мандрівники

Під Мамврійським дубом він сидів,

Де вхід в його намет, зустрів

Він Бога, який йому явився

Опівдні, там де зупинився.

Підняв він очі догори,

Побачив – три Чоловіки

Стоять навпроти, як бачив їх,

Назустріч він до них побіг.

Від входу в свій намет пішов,

І до землі вклонився, як дійшов.

До них сказав: "Владико, ось я

Твій раб, як і моя сім'я.

Якщо я маю благодать у Тебе,

То не полиш і не пройди повз мене.

Зараз принесуть і воду я подам,

Після шляху помити ноги вам.

В тіні дерева спочиньте

Та в прохолоді відпочиньте,

Щоб вам поїсти, хліба принесу

І ви повернетеся до свого шляху

Заради нього, Ви, мене раба свого,

І навістили, ухилившись від того".

Вони сказали: "Сотвори,

Як ти сказав, так і зроби".

У свій шатер тоді він поспішив,

Авраам до Сарри говорив:

"Муки три міри швидше заміси

Й хліби ти з цього запечи".

Ще до волів він поспішав,

Юне теля Авраам взяв,

Теля ніжне й добре дав

Рабу, щоб швидше той приготував.

Взяв масло, молоко, телятко

Приготовлене і ніжне, як ягнятко,

Вони ж поїли, коли він їм подав,

Сам біля них під деревом стояв.

Спитав його: "Де Сарра твоя жінка?"

Він відповів: "В шатрі моя перлинка".

Знову сказав: "Я через певний час

Іще прийду, щоб навістити вас,

Дитя народить Сарра вже тоді

І сина матимете ви собі".

Сарра ж біля входу у шатер все чула,

Оскільки, позаду Нього вона була.

Авраам та Сарра вже

Застарі були на це

І Саррі все скінчилося,

Жіночі дні спинилися.

Сарра ж розсміялася в собі,

В собі сказала так тоді:

"Мені такого не було до часу цього,

Уже й хазяїн мій старий для того".

Сказав Господь до Авраама:

"Що ж розсміялась твоя Сарра?

В собі сказала: "Чи істинно рожу?

Зістарілась я вже, дитя не матиму",

Хіба знесилиться у Бога слово?

Я повернусь до тебе часа того,

Ще раз навіщу тебе й тоді,

Вже Сарра сина буде мати у ті дні".

Відреклася ж Сарра і сказала:

"Не розсміялась я", – вона злякалась.

На що Він їй сказав: "Та ні,

Ти розсміялася тоді".

Звідти піднялися чоловіки

Й пішли дивитися туди,

Де був Содома і Гоморри стан,

З ними пішов разом і Авраам.

Господь тоді сказав йому:

"Чи приховаю Я і не скажу

Аврааму Моєму рабу,

Що сотворить тепер схочу.

Цілим народом стане Авраам,

Великим їм, чисельним бути дам,

Благословляться в ньому ще усі

Народи на оцій землі.

Бо знаю, що він заповість

Синам своїм й нащадкам розповість,

Він після себе дому своєму,

Як не зійти з Господнього шляху.

Шляхи Господні збережуть,

Правду і суд творитимуть,

Бо наведе Господь на Авраама,