Поема Буття

Глава 16. Агарь

Авраму Сара не рождала,

Йому дитину не давала,

Була ж у неї ще раба,

Єгиптянка, Агарь її ім'я.

 

Сказала ж Сара до Аврама:

"Щоб в світ дітей я не рождала,

Замкнув Господь давно мене,

Але дитям обдарувать зможу тебе.

 

Тож до раби ввійди моєї,

Нехай дитя зроблю від неї".

Тоді Аврам послухався,

Слів Сари не ослухався.

 

Взяла ж Сара, дружина Аврама,

Єгиптянку рабу, що мала –

Як десять літ Аврам тут зупинився

І в Ханаанських землях поселився –

 

Авраму, чоловіку своєму,

Дала дружиною рабу свою.

Ввійшов він до Агарі, зачала.

Як бачила, що має вже дитя,

 

Володарку свою зазневажала

І досить сильно її принижала.

Сказала ж Сара до Аврама:

"Від тебе вся моя образа,

 

Рабу свою тобі на груди дала

Та як вона дитя в утробі уже мала,

Мене зазневажала, судить Бог,

Між мною і тобою – вас обох".

 

На що сказав Аврам до Сари:

"Твоя раба, із нею в тебе чвари,

В твоїй руці вона уся,

Що хочеш з нею ти роби сама".

 

Відтоді Сара її досить утискала,

Що навіть вона духом пала

І від лиця її Агарь втекла

До джерела води в пустелі підійшла,

 

Що на шляху до Сур, туди ж прийшов

Ангел Господень і там її знайшов.

І біля джерела до неї говорив,

Бо нею Господь також дорожив:

 

"Звідки ти ідеш Агарь, Сарина раба,

Куди піти хотіла ти сама?"

І Ангелу Господньому вона

Відповідала, Сарина раба:

 

"Тікаю я від Сари, від лиця її".

І Ангел Господа сказав тоді:

"Ти до володарки своєї повернись,

Під руку її ти сумирно підкорись".

 

Ангел Господень ще сказав таке:

"Примножаючи примножу сім'я Я твоє,

Бути до безлічі йому. Благословлю його,

Що буде не порахувати потомства твойого.

 

Ось в утробі в тебе є дитина,

Прийде час і ти народиш сина,

Ізмаїлом його назвеш –

Почув Господь, як важко ти живеш.

 

І диким буде між людьми, від цього,

Руки його на всіх та всіх на нього.

Перед лицем братів своїх,

Поселиться він серед них".

 

І ім'я Господа Агарь покликала була,

З Яким і щойно говорила вже вона:

"Ти Бог, що зглянувся на мене,

Бо з'явився і бачила Тебе я біля себе".

 

Тому, це джерело води вона

"Колодязь" нарекла:

"Бо бачила перед собою я Його".

Між Кадісом й Варадом це було.

 

Тож, Авраму Агарь народила,

Ізмаїл – назвав Аврам сина.

І було Авраму вісімдесят шість літ,

Коли Ізмаїла Агарь народила у світ.

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше