Глава 14. Війна царів

В часи Сеннаарського царя,

Амарфал його ім'я,

Аріох Елласарський цар,

Ходоллогомор Еламський цар

І Фаргал народів цар

Розпочали в землях чвар.

І пішли вони війною

З цілою царів юрбою:

З Валлою, царем Содомським,

З Варсою, царем Гоморрським,

З Сеннааром воювать,

З Адами царем на рать,

З Сімовором воювать,

З Севоїмським царем – рать.

І з царем Валаки,

Сігор це місто іще звати.

В солоній ущелині тоді

Радилися вони всі.

Пізніше це усе потоне –

Бо там тепер солоне море.

Бо дванадцять років в поневоленні жили,

Ходоллогомору так служили всі вони.

Збунтувались на тринадцятий вже рік.

На чотирнадцятий рік Ходоллогомор пішов в їх бік

І царі, що з ним ішли та посікли

Велетнів у Астарофі й Карнаїні, що жили.

І народи сильні пали разом з ними.

І Омеї, що у місті Саії були.

І Хорреїв посікли в Сеїрських горах всіх,

До теребінта аж Фарана, що в пустелі їх.

До судного джерела повернулися вони,

Як Кадіс його ще знали й там усіх сікли

Амалікових князів, що там були,

Ще Аморреїв в Асасанфамарі, що жили.

Вийшов же Содомський цар,

З ним разом Гоморрський цар,

Вийшов Адаманський цар,

З ними Севоїмський цар,

Вийшов також цар Валаки,

Сігор це місто іще звати.

Ополчилися були і зібрались для війни,

У долині соляній одним станом всі вони.

Так відбулася війна проти Еламського царя,

Проти Ходоллогомора була їхня непокора.

А з Ходоллогомором став,

Ще Фаргал, народів цар,

Амарфал, Сеннаарський цар,

І Аріох, Елласарський цар.

Проти царів чотирьох

Виступили ті в п'ятьох.

Та ось, ями смоляні

Були в долині соляній.

І побіг Содомський цар,

З ним разом Гоморрський цар,

Впали вони до тих ям,

Інші повтікали там.

В горах вони сховалися,

Як біда царям їх сталася,

А переможці все забрали,

Їх коней собі зігнали,

Від Содома і Гомори, що зостали,

Їжу їх також забрали.

В свої ж краї не одразу відійшли,

Ще Лота грабували там вони.

Жив тоді в Содомі він,

Аврамового брата син,

Як його пограбували,

Відійшли, але й його з усім забрали.

Від уцілілих хтось прийшов,

Аврама-іврі він знайшов,

Бо як прибульця його знали,

Тому євреєм або іврі називали.

Аврам-прибулець жив собі

У дуба Мамврійського тоді,

Тож, із Аморреїв хтось вцілів,

Прийшов й Авраму розповів.

Вцілілий братом був Есхола і Авнана,

А ці були союзники Аврама.

Та як почув про це Аврам,

Що Лота грабували стан,

Про те, що він тепер в полоні,

Що в родича пов’язані долоні –

Порахував домашніх всіх своїх,

Що триста вісімнадцять їх усіх.