Глава 11. Вавілонська вежа

І була уся земля –

Мова виключно одна.

Діалект також один,

Навіть вимова одна.

Сталося, зі сходу йшли,

В землю Сеннаар прийшли.

Рівнинне поле віднайшли

Там поселилися вони.

Кожен ближньому сказав,

Думку тільки одну мав:

"Давайте плінфи ми наробим

І запечем, вогнем обробим".

І були плінфи їм камінням,

А глина була їм вапном.

"Збудуєм собі місто й башту, –

Сказали вони так гуртом, –

До неба її буде висота,

Щоб нам лишити ім'я на віка,

До того як розселимося всі,

Розсіємося на лиці землі".

Господь зійшов на це дивитись,

Місто і башту роздивитись,

Все те, що там вони планують,

Сини людські, що там будують.

І сказав Господь тоді:

"Ось, один рід на землі,

Народ один, мова одна,

Творять діла на всі віка.

І не зупиняться вони

Від того, що задумали.

Усе, що схочуть наробити,

Творять, допоки так їм жити.

Прийдем, зійдем і намішаєм,

І мову їхню помішаєм,

Щоб кожен ближнього не чув,

І що говорить – не збагнув".

Розсіяв звідти, відтоді,

Їх Господь по всій землі.

І перестали будувати,

Місто й башту формувати.

І через це змішанням звали,

Ім'я – Вавілон надали,

Бо мову їх змішав тоді

І всіх розсіяв по землі.

І ось народжені від Сима.

Сто років мав як родив сина,

Після потопу другий рік

І Арфаксад його нарік.

Арфаксада як родив,

Ще п'ятсот років Сим прожив,

Синів та дочок народив

І Сим помер. Земне скінчив.

Як сто тридцять п'ять літ прожив,

Арфаксад Каїнана народив,

Ще триста тридцять літ він жив,

Синів та дочок народив

І ось помер. Земне скінчив.

Як сто тридцять літ прожив,

Каїнан Салу народив,

Ще триста тридцять літ він жив,

Синів та дочок народив

І Каїнан помер. Усе скінчив.

Як сто тридцять літ прожив,

Сала Євера народив,

Ще триста тридцять літ він жив,

Синів та дочок ще родив

І Сала вмер. Земне скінчив.

Сто тридцять чотири літ прожив,

Євер Фалека народив,

Ще триста сімдесят літ жив,

Синів та дочок народив

І Євер вмер. Земне скінчив.

Як сто тридцять літ прожив,

Фалек Рагава народив

І двісті дев'ять літ ще жив,

Синів та дочок народив,

Фалек помер. Усе скінчив.

Сто тридцять два роки жив,

Рагав Серуха народив,

Двісті сім ще літ прожив,

Синів та дочок народив

І він помер. Земне скінчив.

Як сто тридцять літ прожив,

Серух Нахора народив,

Ще двісті років так прожив,

Синів та дочок він родив,

Помер Серух. Усе скінчив.