Глава 9. Знак Заповіту

Благословив їх Господь Бог,

Ноя і синів всіх трьох

І сказав їм Бог тоді:

"Примножайтесь на землі,

Щоб наповнилась земля,

У володіння вам дана,

Страх і трепіт дам землі,

Звірі матимуть усі.

Перед вами тріпотіти,

Вас боятись і тремтіти

Худоба буде вся земна,

Небесна птиця також вся,

Все рухоме по землі,

Риби, навіть, всі морські.

В руки ваші всіх даю,

Долю їх вам віддаю.

Все рухливе і живе

Буде вам це їстівне.

Всіх у їжу надаю,

Їсти, як траву, даю.

Тільки м'яса у крові,

Плоті також у душі,

Зовсім ви таке не їжте

І себе таким не тіште.

Стягнення Я накладу,

З любого звіра Я візьму

За вашу кров пролитую,

За кожну душу вбитую.

І так само від людини,

Брата, навіть із родини,

З руки кожного стягну,

Борги за душу заберу.

Хто проллє людини кров,

Проллє свою за неї знов,

Бо образ Божий я створив,

Людину Богу вподобив.

Ви ж родину примножайте,

Ростіть і землю наповняйте,

Щоб примножились людські

Душі на усій землі".

До Ноя та його синів,

Ще додав Бог своїх слів:

"Укладу з вами завіт

І нащадкам заповіт,

З усіма, що після вас,

На увесь майбутній час,

Навіть з кожною душею,

Що живе посеред вас:

І з птицею кожною,

З худобою пригожою,

З кожним звіром від землі,

Які з ковчега вийшли всі.

Завіт Мій з вами укладу,

Потопу знову не пошлю

І не помруть водами ті,

Що житимуть на цій землі.

Потопу води грізні ці,

Задля спустошення землі,

На землю цю вже не прийдуть

І все живе вже не візьмуть".

До Ноя Бог іще сказав,

Знамення завіту дав:

"В роди вічні покладу,

Знамення Я зображу,

В хмарах його розміщу,

Вічную свою дугу.

В непохитність заповіту

Знак надам Я цьому світу,

В Мій з землею заповіт,

Щоб не знищить більше світ,

Коли ж на землю наведу

Хмари, бути там дощу,

З'явиться моя дуга

І згадаю тоді Я

Заповіт між Мною й вами,

Що став вічними словами.

І між всякою душею,

В плоті, що живе землею,

І не буде більш вода,

Як потоп, стирать життя.

І буде радуга Моя,

Що у хмарах на віка,

Як побачу Я її,

Слова згадаю Я свої,

Завіт вічний, що між нами,

Що між Мною і між вами,

Що між Мною і землею,

Живою плоттю, що з душею

І всіма на цій землі,

Що врятовані, живі".