Глава 6. Ковчег

І коли душі людські

Примножались на землі,

Дочок родилося сповна,

Збільшилась людська сім'я.

Подивились сини Божі – 

Людські дочки досить добрі.

Брали собі в жінку з тих,

Щонайкращі були з них.

І Господь на це казав:

"Я плоті Духа б не давав,

Не буде Дух Мій в людях цих,

Вовік не буде Він на них,

Бо вони плоть, плотські бажання,

У них передусім кохання

І буде їм на це так раз,

Сто двадцять літ даю їм час".

І велетні були в цей час,

Ходили світом повсякчас,

Після того, як сини

Божі з дочками жили.

Людські дочки їм рождали,

Як вони їх в жінки брали,

Велетнів на цій землі,

Славних, гордих по собі.

І Бог бачив у ці дні,

Примножалось на землі

Зло – творіння людських рук,

Примножились страждання мук.

І кожен думає на зло

І серце їх цим поросло,

Кожен день робить біду

Ще й родичу своєму.

Свої діла обміркував,

Як Бог людину формував,

З землі, що сотворив – розмислий,

Про них наступне Він замислив:

"Щоб вирішить земну біду

Знищу Я людину всю,

Яку Я Сам і сотворив

І від лиця землі зробив:

Від людини до худоби,

Всякого життя подоби,

Змій земних і птиць небесних,

Всіх живих і безсловесних.

Бо Я розгнівався на них,

На те, що Я створив всіх їх".

І тільки Ной мав благодать

Пред Богом своїм догождать.

І ось Ноєве буття,

І ось його земне життя:

Ной був праведний такий,

Перед Богом був благий,

Досконалий в свому роді,

Богу догодив в народі,

Сима, Хама, Іафета

Трьох синів він родив тойді.

І розбестилась земля

Перед Богом навіть вся,

Злодіянь, людських неправд

Сповнилася вся вона.

Господь Бог побачив землю

Всю розбещену, даремну,

Бо плоть розбестила уся

На землі шляхи добра.

І Ною Бог таке сказав:

"Я всіх людей життя вбачав,

Наповнилась земля неправди,

Буде зло на ній назавжди.

І знищу Я їх від землі

І землі їх всі на корні.

А ти ковчег собі склади,

З чотирикутних древ зроби,

Ще гнізда для життя створи

Та добре все це просмоли.

І ззовні, і зсередини

Ковчег смолою оброби.

Тристо локтів довгота,

П'ятдесят – це широта,

Тридцять ще – це висота,

Така його величина.

За цим розміром роби

І такий ковчег зроби,

Звід його згори зв'яжи,

В один локоть підійми.

Двері збоку прироби,

Житло в три поверхи зроби,

Щоб на третім і на другім,

І на нижнім жить могли.