Глава 5. Адамів рід

І ця книга про буття,

Про людське земне життя.

І про день – як Бог творив,

З Адама образ Свій робив.

Чоловіка та ще жінку,

Творіння Божого скоринку,

Їх обох Господь творив

Та разом благословив.

І Адамом Бог назвав,

В день, коли життя давав,

В день, коли їх сотворив

І людину зобразив.

Як двісті тридцять літ пожив,

Тоді Адам Сифа родив,

Дав подобу він йому,

Свій образ сину своєму.

Ще сімсот років він прожив,

Як свого сина народив,

Ще народив синів і дочок,

Допоки на землі він жив.

Дев'ятсот тридцять літ життя,

Днів його було буття,

Турбот Адамових земних

І він помер, скінчивши їх.

Двісті п'ять років Сиф пожив,

Еноса, сина народив,

Сімсот сім літ іще прожив,

Синів та дочок народив.

Дев'ятсот дванадцять літ

Сифу був відкритий світ,

Днів земних допоки жив,

Як помер, земне – скінчив.

Сто дев'яносто років жив

Енос і Каїнана народив,

Сімсот п'ятнадцять ще прожив,

Синів та дочок він родив.

Дев'ятсот п'ять літ життя

Всіх днів Еносових буття.

І він помер скінчивши всі

Діла свої такі земні.

Сто сімдесят років жив

Каїнан сина народив.

Малелеіл його ім'я

І збільшилась тепер сім'я.

Ще сімсот сорок літ прожив,

Синів та дочок народив.

Дев'ятсот десять літ усіх.

І він помер, скінчивши їх.

Сто шістдесят п'ять років жив,

Як Іареда Малелеіл родив.

Ще сімсот тридцять літ прожив,

Синів та дочок народив.

Вісімсот дев'яносто п’ять літ,

Всіх його земних робіт.

Малелеіл стільки прожив

І помер, земне – скінчив.

Сто шістдесят два роки жив,

Еноха Іаред родив,

Ще вісімсот літ прожив,

Синів та дочок народив.

Дев'ятсот шістдесят два роки,

Всі його життєві кроки,

Стільки Іаред прожив

І помер. Життя скінчив.

Сто шістдесят п'ять літ прожив

Енох та Мафусала народив,

Життям він Богу догодив

Та двісті літ іще прожив.

Синів та дочок народив.

Триста шістдесят п'ять літ він жив

Всіх земних років життя.

І Богу догодив життям.

Та не знайшлося на землі,

Де є Енох хоч вдалині,

Господь його перемістив,

Від смерті Бог так захистив.

Сто вісімдесят сім літ прожив,

Мафусал Ламеха народив.

Сімсот вісімдесят два роки жив,

Синів та дочок народив.

Дев'ятсот шістдесят дев'ять літ,

Всіх його земних робіт,

Мафусал стільки прожив

І помер, земне – скінчив.

У сто вісімдесят вісім літ

Ламех сина родив в світ,

Ноєм він його назвав