Глава 2. Володар Землі

Сформувалася земля,

Сповнилися небеса,

Всі прикраси і вершини,

Неба і землі перлини.

Шостий день – діла свої

Завершив Бог на землі,

А на сьомий день спочив,

Освятив, благословив.

І скінчив Господь творити

І діла свої вершити.

Ті діла, які вершив,

І творіння, що творив.

І ця книга про буття,

Про сотворене життя,

Землі й неба існування

І про день їх заснування.

І про польові кущі,

Їх не було на землі,

Про травинки на полях,

Не було їх в семенах.

Не давав ще Бог дощу,

І не було ще кому

Землю Божу обробляти

Та плоди її збирати.

І вологе джерело

Від лиця землі було.

І по всій землі роса,

Все кормила – ця вода.

Бог людину сотворив,

Прах землі взяв і зробив,

Подих до життя додав,

Живу душу Творець дав.

Райський сад Господь зростив,

На сході Едему насадив,

І привів туди людину,

Яку Сам і сотворив.

Ще зростив Бог на землі,

Дуже гарні по собі

Та по плоду своєму,

Всі дерева їстівні.

А в самім раю зростив:

Дерево життя садив,

Дерево ще пізнання –

Бачення добра і зла.

А в Едемській стороні

Текла річка вдалині,

Райський сад вона кормила,

Землі ті вона ділила.

Річка та, теж поділилась,

На чотири розділилась,

Ім'я першої Фісон

І вона немов хітон,

Обтікає, обіймає

І всю землю орошає,

Яка зветься Хавіла,

Злата сповнена вона.

Золото на тій землі

Дуже добре по собі,

Анфракс, онікс теж там є,

Каміння в цій землі таке.

Геон другу називали

Та про неї люди знали,

Що обтікала вона всю

Ефіопську сторону.

Третю річку Тигр прозвали,

В ассирійській землі знали,

Що тече десь рядом так.

А четверту звать Євфрат.

І людину Бог узяв

До раю її забрав,

Яку сотворив Він сам,

Та доглянула щоб там.

Берегла щоб ті рослинки,

Обробляла ті травинки.

Бог її до раю ввів

Та до решти заповів.

І Адаму Бог казав:

"Я тобі так наказав,

Щоб в раю ти їв усе

І ця заповідь на все.

Плоди всіх дерев в раю

Ти їси їх досхочу,

Але з древа пізнання,

Злого й доброго знання,

Плоди з нього не їси,

Бо в який день ти з'їси,

Того дня ти смерть скуштуєш

І помреш, себе погубиш".

Ще сказав Господь собі,

Що: "Не добре в самоті

Цій людині існувати