Нана вимкнула телефон, сидить на підлозі в коридорі підвівши ноги під себе. Вся в сльозах і не розумінні і промовляє пошепки до себе: Так, вона казала перша центральна лікарня, її везуть туди, треба їхати якнайшвидше. Вона вмикає телефон, телефонує до служби таксі, замовляє автомобіль. Прихопила поспіхом з собою телефон і гаманець, накинула куртку, яка перша впала в око та взулася в те, що було під рукою. Навіть забувши замкнути двері, в чому вона була одягнута в тому й вибігла на подвір'я, де її вже чекала автівка. Вона швидко підбігла, сіла і промовила стривоженим голосом водію : до першої центральної лікарні і протягнула п'ядесят п'ять доларів.
- Тільки швидше, будь - ласка - з занепокоєнням сказала Нана.
- Добре, не хвилюйтеся.
В той же час в кареті швидкої домоги, яка прямує до найближщої лікарні.
- Серцебиття відновлюється, ніби все нормально. Вона жива - говорить лікар Кім.
- Кім ви велика молодець, ваша наполегливість врятувала дівчинку.
- Не говоріть дурниць! - Водію, їдьте швидше!
- По мірі можливості міс Кім. Ще кілька хвилин.
- Хтось намагається додзвонитися на телефон потерпілої - повідомляє мед брат Роб.
- Дайно сюди цей телефон - промовляє Кім і приймає дзвінок з підписаним номером "Меліса" - Ало!
#1091 в Жіночий роман
#4450 в Любовні романи
#1028 в Короткий любовний роман
Відредаговано: 16.07.2024