2

Цей дзвінок з незнайомого номеру перевернув моє життя з ніг на голову. Я шокована, з рук падає та розбивається телефон на білосніжному кафелі. Сьози льються градом.

За кілька хвилин до цього...

Мій ранок розпочався о шостій тридцять з приготування обіду для дочки та чоловіка. Цей ритуал в нашій сім'ї не змінний. Ось вже і донька, і чоловік прокинулася від шарудіння кастрюлями та шкварчання сніданку на пательні. 

- Привіт, мамо - промовляє і обнімає зі спини.

- Привіт, доню. Зголодніла ?

 - Так, як смачно пахне! 

- Дякую люба, чисть зуби, вмивайся і до столу. Незапізнюйся в школу. 

- Добре мамо - викрикує донька з ванної кімнати. 

 - Доброго ранку, кохана тобі чимось допомогти - промовляє чоловік і цілує дружину у щоку. 

- Доброго ранку, коханий. Так, розклади тарілки та налий апельсиновий сік в склянки. Він в холодильнику.

Він акуратно все розклав, налив соку, я гарно виклала їжу на тарілки. І ми сіли за стіл.

 - Доню ти спізнишся!

 - Я вже йду - і сідає за стіл з посмішкою. 

- Що за посмішка, щось сталося розповідай.

- Мам, ну що не може бути просто гарний настрій, але так ти мене розкусила. Сьогодні Озан запрошує мене в ресторан з його друзями, а далі буде невеличка вечірка на дачі. Ви не проти з татом ?

 - Ні, звісно йди. Тільки не засиджуйся довго. Ти знаєш. 

- Звісно мамо.

 - Ти сьогодні, як будеш добратися до школи ?

 - Я з Мелісою пішки піду.

 - Я можу тебе підкинути. Чому пішки ? - сказав батько. 

- Ні дякую тату. Я вже домовила з однокласницею, все було дуже смачно дякую мамо, я вже йду.

 - Гарного навчання тобі - викує Нана.

 - Дякую. 

Кортні одягнула кросівки, накинула кожанку та рюкзак на одне плече. Хлопнула дверима. І пішла крокуючи стежкою на зустріч подрузі.