Подвійний секрет від мільярдера

36 Артем

 

Я задивляюсь не неї, є в Тані щось магнетичне, завжди було. Виглядає втомленою, але принаймні не зривається на мені поки що, і це приємно. Ловлю себе на думці, що хочу бути ближче, що мені подобається бути поруч. І до дітей я вже навіть звик, думаю, пройшов "бойове хрещення" з цією хворобою. Та і пригода з пацюком також трохи загартувала. 

Але думки весь час лізуть не туди, коли вона поруч. Яка б вона не була втомлена, все одно погляд ковзає по обличчю, зупиняється на губах… Хочеться зімʼяти їх в поцілунку. 

— Я скучив за тобою, — кажу врешті-решт, все ще дивлячись на її губи. Переводжу погляд на очі, щоб побачити її реакцію. 

— Вечеря була смачною, — каже вона, ховаючи очі. Але я бачу мить збентеження. — Дякую. 

Простягаю долоню до її долоні і торкаюсь ледь-ледь, тільки кінчиками пальців.

— Будь ласка.

Хочу, щоб вона не відштовхувала мене, щоб дозволила хоч трохи наблизитись. Мені дуже хочеться скоротити цю кляту дистанцію між нами.

— Ну… тобі вже певно час.

Руку не забирає. 

Мені хочеться  залишитись. Але якщо я зроблю щось більше, хто знає, як вона відреагує. І все ж, мені хочеться ризикнути.

Зазираю їй в очі, сковтую слину. 

Таня  теж дивиться на мене.  

Ледь подаюсь вперед, хочу поцілувати її, серце одразу починає битись з шаленою швидкістю. 

Таня все ще не відсторонюється, аж раптом телефон в моїй кишені дзвонить і перериває цей момент.

Таня відсахується і відводить погляд.

Я не можу стримати зітхання і дістаю мобільний, щоб відключити його і може нарешті зсунути наші стосунки з точки бажань до точки дій, але бачу незнайомий номер.

Хочеться відбити виклик, але чомусь відчуваю якусь тривогу. Вже доволі пізно, щоб мені дзвонили без причини.

— Я відповім, пробач, пізній дзвінок, може, щось важливе, — кажу і прикладаю телефон до вуха. — Алло? 

— Добрий вечір, Артем Бойко? Ваш номер вказаний, як номер довіреної особи в медичній картці Бойко Михайла. 

— В медичній картці? — перепитую я. Мене одразу огортає страх. Мама весь час хворіла, але з батьком завжди все було добре в цьому плані…. — Що трапилось з моїм батьком?

— Сталось ДТП. Він наразі в лікарні. 

— ДТП? Яка лікарня? Я зараз приїду… В якому він стані? — я одразу підскакую з місця. 

Таня стривожено дивиться на мене. 

— Щось сталось? — питає перелякано. 

— Батько в лікарні, — кажу їй, але далі слухаю незнайомця.

— О боже! — вона прикриває рот долонею і не заважає. Чекає поки я покладу слухавку. 

— Стан середньої тяжкості, але зважаючи на його вік… Зараз пришлю номер лікарні та відділення, приїжджайте, — каже чоловік.

— Добре, чекаю, дякую, — відбиваю виклик і дивлюсь на Таню. Я в шоці, реально в шоці… Батько завжди був для мене кременем, чимось незламним, він ніколи не хворів, і в аварії ніколи не потрапляв, він дуже добре водив машину. — Він потрапив в аварію. Хоча до цього такого ніколи не було, він добре водить. Я маю їхати.

— Тримайся, — Тане несподівано встає з-за столу і обіймає мене. — Те, що твій тато гарний водій, не виключає того, що йому міг трапитись поганий водій на дорозі… Але з ним все буде добре. 

— Дякую, Таню, — я теж обіймаю її. Несподівано розумію, що її підтримка зараз дуже важлива мені. Що Таня потрібна мені. — Тоді я поїду. Знай, для мене важлива твоя підтримка, це правда…

***

Приїжджаю до батька дуже швидко. Довелось викликати таксі, бо водія так швидко не викличеш, йому потрібно як мінімум хвилин сорок-година. 

Коли заходжу до кабінету потрібного лікаря, імʼя якого мені кажуть на реєстратурі, одразу питаю:

— Добрий вечір, я син Михайла Бойко, мені телефонували хвилин двадцять тому, що він у вас… 

— Так у нього перелом гомілки, трьох ребер і струс мозку, — повідомляє лікар. — Зараз він у відділенні інтенсивної терапії. І ще… в його крові виявили чималу дозу заборонених речовин… Тож поговоріть з поліцією, але очевидно винуватцем аварії визнають його. З того боку теж є постраждалі.  

Ось і чергова глава!

Якщо книга вам сподобалась, але ви ще не зареєстровані на букнет, це можна зробити за один клік і тоді ви зможете додати книгу до бібліотеки, щоб вона точно не загубилась! Реєстрація на букнет безпечна і безплатна)

Також чекаю на коментарі!




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше