13. Ніка. "Мені подобається ця гра"

Сама не знаю, звідки у мене взялася ця ідея з браслетами-знаками. Я взагалі не збиралася більше спілкуватися з Маркіяном, ну, готове інтерв’ю надіслати на узгодження, та й усе. Може, саме його слова про самотність викликали в мені співчуття і бажання підтримати його? Тепер він буде знати, що є людина, в якої такий самий браслет, і дивлячись на цю прикрасу, вона згадує його. І так само він буде придивлятися до дівчат і можливо, зустріне когось, хто йому сподобається…

Але чомусь ця думка про те, що Маркіян когось зустріне, була некомфортною, як камінчик у взутті — йти можна, але хочеться його позбутися. 

“Це просто розмова і нічого більше, мені треба думати про Марка, от з Марком у нас може бути все серйозно. Він дуже хороший і плювати на те, що в нього немає великих статків. Якщо людина не ледача і має голову на плечах — то може забезпечити себе і своїх близьких усім необхідним…” — думала я. 

Та коли прийшло повідомлення від Маркіяна, я зраділа. 

“Клас, мені подобається ця гра”, — відповіла йому. 

"Мені теж", — відповів він. — "Трохи незвично, але подобається".

“Я за день-два оформлю інтерв’ю і надішлю вам. Чи ви хотіли ще про щось поговорити? Може, якусь тему, важливу для вас, я не згадала?”

"Навіть не знаю, чи хотів би я, щоб ця наша розмова прямо повністю була в тому інтервʼю. Може, пришліть мені якісь ще робочі питання? А те, про що ми говорили, залишимо більше між нами? Хоча я вже дав дозвіл, тож в принципі, ви можете не погоджуватись. Певно, це буде популярний матеріал, якщо ви дасте саме ті питання і відповіді." 

“Так, ви маєте рацію, можливо, особисті питання і не варто зачіпати,  бо їх почнуть тягати по інтернету. усіляко інтерпретуючи, як кому заманеться…”

"З іншого боку, це може вам допомогти досягти мети з телебаченням. Ви ж для цього мені написали, хіба ні?" 

Я здивувалася, що він так тонко розумів мене, ніби читав мої думки. Все-таки рідко зустрічаєш людину, яка з тобою ніби на одній хвилі, якій не потрібно пояснювати свою мету і переживання, бо вона й так усе розуміє. 

“Ну, можливо, я про щось таке і думала, але це не було моєю головною метою, — швидко відповіла я. — Просто я люблю складні виклики. Редактор нашого видання сказав мені, що взяти у вас інтерв’ю неможливо, а я вирішила довести, що мені це під силу. Правда, коли охоронець виставив мене за двері. я вже й не сподівалася, що вдасться з вами познайомитись. Відчуваю себе прямо щасливчиком!”

"Коротше, я вам довіряю. Оберіть те, що вважаєте потрібним. Вважайте, що я даю дозвіл на все, що ви оберете. Але якщо будуть ще якісь робочі питання, я теж відповім." 

“Так, про роботу треба обов’язково, у нас все ж видання, присвячене бізнесу. Давайте я вам скину стандартний список запитань, які я задаю своїм співрозмовникам, ну там про  ваш секрет успіху, плани на майбутнє і тому подібне, а ви напишете відповіді на ті питання, які вам будуть цікаві. А тоді вже я зведу все докупи і надішлю вам текст усього інтерв’ю…”

"Добре, давайте так і зробимо." 

"А після цього, ви, певно вже не захочете просто говорити зі мною?" — запитав він раптом. 

Це питання застало мене зненацька. Я задумалась. Мені було приємно з ним спілкуватися, і певно, я залюбки, листувалася б із Маркіяном ще. Але те, що в мене є хлопець, накладало на мене певні зобов’язання. Листування з кимось по роботі — це нормально, а от просто листування  з іншим чоловіком — чи буде це зрадою? Складно сказати точно. Але, з іншого боку, ми ж не нюдси одне одному надсилаємо, а просто розмовляємо про життя… Якщо раптом з його боку будуть якісь такі натяки, то я одразу скажу, що кохаю Марка, і крапка. Але ніби поки ніяких таких натяків не було, то чому б і не поговорити? 

“Думаю, ми зможемо спілкуватися і далі, якщо у вас буде потреба в цьому”, — написала я досить нейтрально, щоб не виглядало, що це я зацікавлена в ньому. 

"Ні, якщо це просто тому що вам мене шкода, краще не треба. Вибачте", — написав він одразу. 

Мені стало соромно за те, що я образила його. Зрештою, це ж мені було потрібно інтерв’ю від нього, а не він хотів щось від мене. 

“Я неправильно висловилась, вибачте… Мала на увазі, якщо вам цікаво спілкуватися зі мною. Бо, може, я говорю і питаю багато зайвого, а ви просто із ввічливості не зупиняєте мене”, — написала я…