*Хлоя
—Як ти могла ?—Здається лють в очах мами росте з кожною секундою.Вперше бачу її такою злою .В мене ж починають труситись коліна і серце втікає в п'ятки. Слова просто вилітають з моєї голови. —Як ти могла ?!
Цокіт каблуків і гучний ляпас від мами .Я автоматично доторкаюсь до своєї палаючої щоки і в мене з очей починають текти сльози .Раніше мама ніколи не піднімала на мене руку .Таке враження ,що переді мною зараз якась зовсім чужа мені людина .
—Через ці прокляті гонки я втратила свого чоловіка і сина .Я казала тобі назавжди забути про байк ,а ти повелась як остання егоїстка !Як ти могла мені брехати ?—Мама хотіла дати мені ще одного ляпаса ,але я впіймала її за руку і не дала це зробити .
—Я не казала тобі ,бо знала ,що ти заборониш мені навіть думати про гонки ,а я так мріяла про них .Я така ж як мій батько і брат !Нарешті я почувала себе вільною і щасливою і я не шкодую про свій вибір.Я буду брати участь хочеш ти цього ,чи ні .—Я більше не могла мовчати. Всі ці роки я прикидалася слухняною донькою ,але мені надоїло вдавати. Скільки ще могла продовжуватись ця брехня? —В цій золотій клітці я відчувала себе покинутою і нещасною ,а "Mysterious " неначе вдихнули в мене нове життя .Я знаю ,що гонки небезпечні ,але я дуже уважний водій .Я не можу відмовитись від того ,що я безмежно люблю .Така вже я егоїстка,мамо ,але ти вже не зміниш мене !—Хочу чим по швидше піти звідси ,але вона ловить мене за зап'ястя і розвертає до себе .
—Ні ,нікуди ти не підеш !—Вона дуже міцно стискає мою руку і я відчуваю сильний біль .—Я стільки років тебе ростила не для того ,щоб ти перекреслила своє життя в один момент .
—Якщо ти забула ,то я повнолітня і можу робити все ,що захочу !Якщо ти не приймаєш мене такою ,яка я є насправді ,то я піду геть !—Намагаюсь вирватись ,та в мене зовсім не виходить .
—Невдячна !—Я таки отримую другий ляпас .—Нікуди ти не підеш і назавжди забудеш про свої гонки .Вашу нещасну шайку і так вже майже викрили ."Mysterious" настане кінець ,тому забудь .—Мама тягне мене за собою ,а тоді швидко зачиняє двері,які виходять на балкон і забирає ключ.
—Ей ,що ти робиш ?!—Намагаюсь забрати ключ ,але не виходить .Мама відштовхує мене і я падаю на ліжко ,вдаряючись об його спинку спиною .
—Ти не вийдеш звідси без мого дозволу !—Вона виходить за двері і швидко їх зачиняє .Попри біль в спині я підводжусь і безперестанку дьорогаю за дверну ручку .
—Ти не моя мати !—З сльозами кажу і сідаю на підлогу ,притуляючись спиною до дверей .—Моя мати б ніколи не вчинила так зі мною !Ти монстр !
—Я —твоя мати і хочу як краще !Колись ти ще подякуєш мені !—Звук цокання каблуків віддаляється ,а тоді я знову чую її голос .
—Саро ,ти все знала ?!—Здається ,дівчата повернулись з прогулянки .Мовчанка...—Зрадниця !Якби знайшла нову покоївку ,то одразу б тебе вигнала ...—Тоді маму перебиває Софі :
—Ні ,мамо ,не смій виганяти Сару !Тоді я теж піду .—Моя маленька захисниця .
—Навіть не думайте допомагати Хлої втекти .Якщо я приїду ,а її тут не буде ,то вам обом буде непереливки. Ти —втратиш роботу ,а ти —зможеш забути про свої фотосесії .
Цокіт каблуків знову стає гучнішим .Поворот ключа і мама знову заходить в мою кімнату .Невже вона опам'яталась ?Підводжусь з колін і витираю сльози ,але вона навіть не звертає на мене увагу,а швидко забирає мій ноутбук і телефон .Сил їй перечити в мене вже немає .Мені стає дуже погано і я швидко біжу в вбиральню .Через цей стрес мій організм геть знесилений і виснажений. Сенсу і змоги втікати немає ,тому я просто засинаю на ліжку .
—Хлоє ,Хлоє ...—Хтось стукає в мої двері і я підводжусь .Підходжу ближче і розумію ,що це голос Сари .
—Мама зранку занесла тобі сніданок .Він в тебе на комоді .Ти спала і не почула .—Переводжу погляд на комод на якому стоїть тарілочка з млинцями і склянка апельсинового соку .—А ще тобі принесли якийсь чорний конверт. Твоя мати не знає ще про нього .Я подумала ,що краще тобі його передати .—За секунду з шпарині між дверима і паркетом з'являється чорний бархатний конверт.
—Дякую ,Саро.
Я швидко відкриваю його і всередині знаходжу лист.
"Міс Робертс ,здається ви так і не зрозуміли моїх попереджень ,а я так надіявся ,що ви розумна дівчина.Ну що ж ...Ваші спроби залякати нас виявились марними і якщо ви думаєте ,що зможете нас перемогти ,то глибоко помиляєтесь. Я знищу вас усіх .Як ви бачите ,я дуже серйозна людина .Якщо ваша мати так відреагувала на вашу таємницю ,то що буде з іншими ?Ви не задумувались про це ?Та це не найгірше. Поки всі інші члени команди сліпо вірять вам і Драко ,та що буде ,якщо вони дізнаються ,що ви зрадники ,які приховували те ,що знали про погрози раніше ?Що приховували це від них .А я знаю ,що буде .Ви з Драко залишитись самі ,команда розпадеться ,а тоді я зроблю останній удар і розкажу ким виявляється Дракон насправді .Я знаю ,що ви вже згораєте від цікавості ,але ще трішки потерпіть,а тоді ненависть огорне ваше серце так само як і моє .Драко —стане мої знаряддям помсти. Ви звісно можете не вірити моїм словам ,але чому ж тоді той хлопець так приховує своє справжнє лице ?Хм...От і думайте ,а я поки буду спостерігати за тим як "Mysterious" відходять у вічність ."
Ці люди точно не відчепляться від нас .Я так надіялась ,що все буде добре ,але здається моїй мріям не судилось здійснитись. Мені під руки попає таця з їжею і я запускаю нею в стіну .Мені просто хочеться звільнити свої емоції .Я починаю плакати і кричати .
—Хлоє ,що таке ?З тобою все добре ?—Я чую за дверима схильований голос Сари.
—Нічого вже ніколи не буде добре .Ці люди— монстри .Вони знищуть "Mysterious" ,а я навіть не зможу цьому ніяк зарадити.
—Хлоє ,якби ж я могла тобі допомогти. —Сумно каже дівчина. —Я дуже хочу ,але не можу .Якщо я допоможу тобі ,то твоя мати зробить все ,щоб я більше в Вашингтоні не знайшла жодної роботи .Пробач мене ,будь ласка .
—Не треба .Ти така ж жертва як і я .—Кажу ,схлипуючи.
Мама і її залякала ,та на Сару я не тримаю зла ,бо розумію її ситуацію .
—Хлоє ,почекай .Тут в новинах щось про вас говорять .
—Підкрути гучніше звук,щоб я теж чула.
—Гаразд .
Я знову чую той грубий чоловічий голос ,від якого по моєму тілу проходять мурашки.
—Дорогі глядачі ,напевно ви вже бачили вчорашню сенсацію ,яку оприлюднили "Mysterious " .Хочу заявити,що це лише провокація .Ці малолітні злочинці зводять на нас наклеп ,лиш би якось себе виправдати ,але не вийде .Ми всім розкажемо правду .Та й що тут ще роказувати ,якщо в цій команді одні підлі брехуни .Вони навіть між собою приховують різні таємниці .Наприклад ,Драко і Блискавка,які так довго приховували від своїх друзів правду .Кошмарчику, Дюймовочко ,Пікассо і Пантеро ,ви впевнені ,що добре знаєте цих двох ?Чому тоді вони мовчали про лігво , гальма і про вечірні гонки вдвох?—А тоді нахабний сміх .—Ви ще досі сумніваєтесь ,що вони не ті ким себе видають ?Драконе і Блискавко ,зніміть нарешті свої маски. Розкажіть людям правду ,якщо ви такі хороші і вам немає чого приховувати ,інакше це зробимо ми .В вас є час до вечора .Дорогі глядачі ,скоро ви дізнаєтесь правду ,обіцяю ...