37 глава

*Хлоя
Останні дні я вся на голках .Стільки всього трапилось .Зараз я дуже хвилююсь .Драко вже виставив пост в якому пояснив ситуацію на рахунок  Пікассо .Люди віднеслись з розумінням .Цікаво ,що ж буде ,коли всі дізнаються ,що Блискавка ,тобто я ,є дочкою однієї з найвпливовіших бізнесвумен Вашингтона ?Як на це відреагують наші фани ?Я боялась навіть собі уявити їхню реакцію .Весь день намагалась себе відволікти ,але думала лише про вечірні гонки .Остін вже здається почав щось підозрювати ,але я всіляко намагалась його переконати в тому ,що зі мною все добре .В нього мала бути репетиція і він поїхав .Це навіть зіграло мені на руку,бо якби він ще трохи натиснув на мене ,то я могла проговоритись .Я була схожа на маленького котика ,якого загнали в глухий кут ,з якого не можна вже було ніяк втекти. 
—Хлоя ,обережно !—Софі бере мене за руку і тягне на себе .Щойно я ледве не впала зі сходів.Навіть не помітила як спотикнулась. 
—Дякую .—Важко видихаю і кажу .
—Будь уважною !А якби ти впала зі сходів перед самим весіллям ?!
—Ти права .—Винувато кажу .
—Хлоє ,ти бліда як смерть. Ходімо зі мною .—Софі тягне мене до себе в кімнату .Я сідаю на ліжко сестри і просто дивлюся в вікно .—Все налагодиться .Не хвилюйся ти так .—Міцно мене обіймає .
—Не налагодиться вже нічого .Моє життя стало адом з появою цих людей .Ти знаєш ,що буде далі ?Ці люди розкажуть хто я насправді .Коли мама дізнається ,то буде як мінімум скандал .Ти ж її знаєш .Коли дізнається Айлін ,то вважатиме мене брехухою .Буде ображатись за те ,що я не довіряла їй і не розказала правду .Коли дізнається Остін ...—По моїх щоках вже починають котитись сльози .—Я так боюсь його втратити .Я ж не зможу без нього .Всі покинуть мене ,відвернуться ...
—Хлоє ,не плач .Я завжди буду поруч .—Софі витирає мої сльози .—Остін трішки подується ,але він кохає тебе і пробачить. З Айлін ви вже довго дружите ,вона зрозуміє тебе .А мама ...Ну ти ж її добре знаєш .Хіба можна відвернутись від рідної дочки ?!Ти займаєшся хорошою справою і тобі немає чого переживати. Цих людей посадять і все налагодиться.—Я лягаю на коліна сестрі ,а вона легко гладить моє волосся .—Ти ж у мене сильна ...як Леді Баг . Ти всіх своїх ворогів здолаєш ,як в мультику !—Я усміхаюсь крізь сльози .
—Дякую тобі ,Софі .—Обіймаю сестру .Як ж мені пощастило з нею .Вона хоч і маленька непосида ,але дуже добра і чуйна.
—А зараз я забороняю тобі плакати .Наречена не повинна ридати,вона має веселитись !—Сестра починає стрибати на своєму ліжку ,а тоді тягне мене за собою 
,щоб я теж стрибала .Решту дня я проводжу в компанії Софі .Ми разом дивились мультики ,малювали ,грали в  настільні ігри.Вона хоч трохи ,але змогла підняти мені настрій і розвеселити. Ввечері я вже була більш бадьорою .Я надіялась на те ,що ми таки переможемо наших конкурентів. Тільки як приїхала на наше місце ,то побачила Пікассо і Дюймовочку ,які обіймалися .З них вийшла чудова пара .Я за них рада .
—Хей .—Драко почав мені махати і я нарешті залізла з свого байка. 
—Привіт .—Вітаюсь зі всіма .—Як настрій ?
—Бойовий .—В один голос промовляє Драко і Пантера .Всі решта починають сміятися ,а на щоках Полі з'являється рум'янець .Здається ,в нас тут ще одна парочка .Тільки ми з Кошмарчиком окремо .Цікаво ,він знайшов собі когось ?Після того поцілунку ми так і не поговорили і мені було соромно перед ним .Справді ,повелась як ідіотка .Та тоді я була на емоціях ,зараз ж усвідомлювала ,що кохаю Остіна і він мене теж.
— Nightmare ,можна тебе на декілька слів ?—Кажу ,набравшись сміливості .Хлопець схвально киває і під пильними поглядами друзів ми відходимо вбік .—Я хотіла поговорити. 
—Слухаю. 
—В ту ніч...на мості ...—Чому так важко ?Я переживала ,що після цієї розмови стосунки з Кошмаром погіршаться .Він ж казав ,що був закоханий в якусь дівчину .Навіть вірш їй присвятив .А якщо я йому подобаюсь ?Я ж теж розіб'ю йому серце ?!—Я хотіла попросити вибачення ...
—Блискавко. —Перебиває мене той. Здається,він не сердиться .Навпаки ,його голос зараз досить спокійний і радісний.—По перше ,я сам тебе поцілував .—Тихіше каже той.—А по друге ,проїхали .—Спокійно додає .
—Ти не сердишся ?
—Звісно ,що ні .На що мені сердитись ?Все нормально .І...—Робить паузу .—Я помітив ,що ти закохана в когось .Напевно ,в вас були якісь неполадки в той момент. Але нічого .Зараз все добре?
—Так .Я справді щаслива і тобі теж бажаю знайти своє щастя.
—Дякую ,я здається вже його знайшов...—Хочу дещо запитати ,але не встигаю ,бо Драко кличе нас до себе .На цій веселій нотці ми й розпочинаємо гонки. Вперше ,за той час ,що я в команді в нас нічия ,бо я з Кошмаром приїхали одночасно .В всіх був хороший настрій і ми продовжували придумувати наш план на завтра в лігві .Здається ,все налагоджується ,але чи на довго ?Скоро дізнаємось ...
Ранок середи виявився навіть досить приємним .Зранку по мене приїхав Остін з великим букетом рожевих піонів .Люблю я ці квіти. Ми поснідали на терасі і поїхали в універ .Та довго там не пробули ,бо потрібно було ще вирішити деякі весільні хлопоти .Все ж ,ми одружуємось цієї неділі .Колись я навіть не замислювалась про шлюб з Остіном Паркером ,а зараз я дуже цього хочу .Цей хлопець став для мене всім і я надіюсь ,що я для нього теж .
—Фух ...—Остін важко видихає і спирається на капот своєї машини .Йому явно не подобається вирішувати всі ці питання ,але він терпить заради мене. Я міцно його обіймаю і на його обличчі з'являється усмішка .
—Пробач ,що втягнула тебе в це. —Винувато кажу .—Просто не хотіла робити все це з мамою .Тоді б це весілля було просто дорогим зібранням майбутніх інвесторів. 
—Ну що ти , зефірко .—Цілує мене в щоку і міцно пригортає до себе .—Я був поруч з тобою і задоволений хоча б цим .Скоро ми завжди будемо разом .
—Ага .—Замріяно усміхаюсь .В кишені Остіна починає дзвонити телефон і той незадоволено відстороняється і приймає виклик. 
—Так ,слухаю .—Його лице стає якимось сумним і пригніченим .—Може ні ?
—Щось сталось ?—Тихо запитую ,але він не відповідає .
—Ну гаразд .—Закочує очі , кладе слухавку ,а тоді переводить погляд на мене .—Я так хотів провести з тобою час ,але в бабусі Лінди інші плани .Тепер я маю піти з бабцею на шопінг .Вона хоче купити собі щось на наше весілля .Батько з нею не піде ,Тоні ще малий ,от залишився тільки я .В Вашингтоні в неї немає знайомих ,та й саме місто вона погано знає .Хіба може бути щось гірше за шопінг з бабцею ?—Я на мить усміхаюсь .
—Важка ситуація ...Але можу тобі допомогти .Можна з вами ?
—Господи ,за які заслуги ти послав мені цю чарівну дівчину ?Я вже казав ,що ти найкраща ?—Остін нахиляється до мене і ніжно цілує в губи .
—Ходімо вже ,бабуся зачекалась. 
Ми сідаємо в машину і вирушаємо в особняк Паркерів. 
—О ,діточки вже тут .—Весело плескає в долоні бабця ,а тоді підходить до нас і міцно обіймає.— я така рада бачити тебе ,Хлоїчко .Вже подумала ,що твій недолугий батько ...—Переводить погляд на Остіна і робить паузу .—Відправить тебе зі мною на шопінг .Ти ж в цьому ні бум-бум .
Тепер розумію ,що зробила правильно .
—Ходімо діти . Я тут дещо приготувала ,а то ця Майра геть ледащо.Навіщо ви її взагалі тримаєте ?
—Бабцю ,не Майра ,а Міла .І вона нормально готує .
—Хлоїчко ,ось бачиш .Подивись на Остіна .Хіба по ньому видно що він добре харчується ?Геть дрищем став .
—Ну бабцю ...
—Циц.І марш на кухню .Я приготувала  халву .Ти її дуже любиш. 
—Ну добреее...—Протягує хлопець і ми крокуємо на кухню .
—Він душу дияволу готовий продати за східні солодощі ,а особливо за халву .Тож Хлоїчко запам'ятовуй .Якщо тобі буде щось від нього потрібно ,чи ти якось накосячиш ,то просто приготуй йому цей десерт .—Тихо каже мені бабця і підморгує .А ця жінка зовсім не проста.
Остін і справді уплітав бабціні кулінарні шедеври за обидві щоки. Можна було б зняти класну рекламу халви. 
—Ви дуже смачно готуєте .—Щиро кажу ,коли пробую десерт .
—Дякую .—Каже бабуся.Ми ще трохи говоримо і вирушаємо в торговий центр. Думаю ,що про наш шопінг можна було б знімати цілий серіал .І от вам назви сезонів :