2

- Ріта, я звичайно підозрював, що ти ще та екзотична красуня, але навіть я не міг допустити, що це буде побачення з двома прекрасними дамами та таким пухнастим другом. На такий розвиток подій я точно не очікував.

Тітка запропонувала мені варіант від якого я просто не могла відмовитися. Як виявилося, дівчина наразі зустрічається з юристом, і коли вона тільки встигає, так? І роботу свою має, і з Мілкі сидить, коли я її попрошу, і навіть в такі моменти може виділити час задля того, щоб влаштовувати своє особисте життя. Не дівчина, а метеор. Так от, Рі запропонувала поцікавитися у Руслана, а саме так звали її теперішнього бойфренда, чи можливо щось знайти в моєму робочому контракті. Щось таке, що якщо не схилить шальки терезів на мою користь у боротьбі з Рустамом Олеговичем, то хоч додасть балів в цій не рівній сутичці. Спочатку я відкинула цю ідею, бо не хотілося не те що вступати в суперечку з тим ослом, не хотілося навіть бачити його пику після того, як він обтер об мене ноги та попрямував собі далі. Залишивши мене валятися на землі, як щось не потрібне та щось жалюгідне. Але трішки більше вмовлянь Ріти, трішки під іншим кутом я поглянула на дану ситуацію з босом, і у мене виникло непереборне бажання втерти носа цьому дурню. 

Залишуся я морально розтоптана і прибита після цієї розмови у його кабінеті, і кому від цього буде краще? Все вірно, буде краще тільки Рустаму Олеговичу. Мені так точно ні. А чи можу я дозволити йому так вчинити зі мною та забути, як перегорнутий лист у величезній книзі з тисячами листів у ній? Ні. Ні, тому що це не справедливо. Ні, тому що я не в курсі через що отримала таку прочуханку. Ні, бо цей зарозумілий індик має думати про почуття й інших також, а не задовольняти свої бажання та забаганки.

- Ромчику, ну ти знаєш, я в боргу не залишуся, - як кішечка у весняний період, так і Ріта заливає цьому Ромчику так, що очевидно ми тут з Мілкі зайві. Ще трішки в такому річищі й ми з песиком, і всі ті, хто наразі знаходиться в цьому кафе, станемо мимовільними свідками сценок під позначкою вісімнадцять плюс. 

- Так що, є якісь шанси чи взагалі ні? - Якщо посторонні люди можливо й не проти переглянути полуничку на власні очі, то от мені варто берегти психіку мого малого, і свої нерви також. Бо тепер поцілунки та обійми інших людей я буду сприймати по іншому. Вороже. А все тому, що не так давно я була, що в обіймах, що цілувалася... Але та персона, з якою я це робила, якій я довірилася, так боляче вчинила зі мною, що тепер любощі інших я сприймала, як мінімум з сарказмом, а як максимум - повною нісенітницею. Щось типу - ви всі дволикі, йдіть до біса! Ви одну мить віддається з головою пристрасті, а в іншу вганяєте ножа в спину партнеру, з якою і займалися цими пристрастями.

- Давайте ви поки замовите щось перекусити, а я зосереджуся на цьому договорі, - на щастя, Руслан не став піддаватися спокусі Рітки, тож діловим тоном запропонував даний варіант розвитку подій, а після занурився вивчати папери.

Про їжу мови навіть йти не могло. Я хоч і була ще під дією заспокійливих, адже тітка тут же організувала цю зустріч зі своїм бойфрендом, але все ж нервувала дай Боже. Замовила Мілкі невеличкого окуня, бо попри все маю дбати про своє чудо, а сама взялася попивати сік, постійно кидаючи погляд на Руслана та очікуючи новин. Поганих чи... ще гірших.

Я дуже сильно сумнівалася в тому, що у чоловіка вийде знайти щось, що могло хоча б якось зіграти мені на руку. І ні, не через те, що я вважала його поганим юристом чи поганою людиною, ні, все тому, що Рустам Олегович має найкращих спеціалістів. І всіх їх він зібрав навколо себе. Прикро визнавати, але що компанія у чоловіка була якщо не ідеальна, то близька до того. Що люди там працювали професіонали своєї справи. Ну, крім мене. А я, як ви вже знаєте, вилетіла звідтіля як корка. Тож тепер там справді працюють тільки найкращі.

- Видно, що не профан складав ці договори, - чого й варто було очікувати. Руслан підтвердив мої підозри, що справа гибла й нічого вивернути не вдасться. Добре, що я налаштовувала себе песимістично, тож не надто засмутилася, коли почула вердикт від юриста після ознайомлення з паперами.

- Взагалі без шансів? - Це я запитала більше задля галочки. Поки смоктала сік, то тепліла ще маленьке, ледве вловна надія. Зараз вона згасала і доходила до логічного кінця, щоб через пару секунд повністю зникнути. Після все покриється непроглядною темрявою.

- Ромчику, невже взагалі нічого-нічого? - Ріта певно вирішила, що її хлопець чарівник, і якщо його гарно змотивувати, то він все ж видасть щось не реальне та щось магічне. 

Ех, Ріта, Ріта, така доросла дівчинка, а ще досі вірить у казки...

- Та чому ж нічого? Є тут пару нюансів, - але чи то Руслан не хотів розчаровувати свою половинку, чи то справді щось було, але не знітився, а подав надію.

- Пару нюансів? - Я, чесно кажучи, не вірила в це, бо вважала, що юрист хоче просто не впасти обличчям в багнюку перед коханою, тож вирішила перепитати та простежити за реакцією чоловіка. Якщо словами він може збрехати, то от емоціями навряд.

- Ну гаразд, не пару, - ну от, що й варто було довести. Одне невеличке питання і Руслан тут же дав задню, - але один так точно є. Складав цей договір явно професіонал своєї справи. Але яким би професіоналом не була ця людина, але вона все ж людина. А завжди є місце для людської помилки. Яка й допущена в цьому контракті...

- Малявка, можеш не перейматися, Русик точно щось нариє, я тобі зуб даю! - Саме такими мотиваційними словами налаштовує Ріта мене на гарний лад і намагається довести, що її бойфренд зробить все від себе залежне.

- Впевнена, що твоя друга половинка зробить все, щоб її кохання залишилося при всіх зубах, але, чесно кажучи, я досі не можу повірити, що там реально можна щось видумати. І це не через те, що я вважаю твого Руслана слабким чи не компетентним юристом, а через те, що той Рустам Олегович ще той мерзотник. Думаю він добряче огородив себе від проблем. - Руслан взяв той нюанс, про який чоловік говорив, на так зване доопрацювання. Йому потрібен був день-другий на те, щоб юридично розмотати ту ниточку, яка могла не просто так викинути мене за борт корабля під назвою компанія Рустама Олеговича. Та я хоч і почула обнадійливі слова від юриста, але не до кінця вірила в те, що це реально може завершитися чимось хорошим.