Подвійна помилка з босом

8

Та я відразу почала глушити у собі цю незрозумілу емоцію, адже, по-перше, мені справді мало бути наплювати на те, що Ріта зробить з тим Рустамом Олеговичем. От реально, цей мужик просто мій бос. Так, нахабна і неотесана мугиряка, але просто бос. А, по-друге, і що найголовніше - я була практично впевнена в тому, що він не поведеться на провокацію тітки. Ні, вона звичайно у мене класна, симпатична та й з мізками у голові, але чомусь мені здається, що такі дівчата, як Рі, не формат для того козла. Йому потрібна красива, але водночас тупа дівка, котра буде виконувати всі його забаганки та підносити одне місце пану мерзотнику. Підносити п'яту точку у прямому і переносному значенні цього слова. А Ріта явно не така. Їй поклади палець у рота, так вона по лікоть відкусить та попросить добавки. 

Саме тому я зі спокійною душею дивилася, як тітка редагує свою сторінку в соціальній мережі, з якої вона збиралася написати пану засранцю. Якого, до речі, знайти було зовсім не проблема. Потрібно було спочатку прописати фірму, в якій я тепер вже працювала, дізнатися всі ініціали пана директора цієї фірми, а вже потім двадцять хвилин у всесвітній павутині й вуаля - Рітка вже стукає у приватні повідомлення Рустаму Олеговичу.

Я підозрювала, що вже на цьому етапі чоловік зіллється, просто-на-просто проігнорує повідомлення тітки, тож навіть заготовила промову, котрою збиралася заспокоїти Ріту. Чорт з ними з тими парфумами, придбаю я їх для моєї родички, тим більше вона підставляє мені плече допомоги у скрутну хвилину. Та все пішло явно не так, як я на те розраховувала. Мало того, що цей дурень відповів Ріті, так вони ще й домовилися зустрітися на вечерю вже... сьогодні. Сьогодні! Уявляєте? Негідник, котрий не знав на кого сплавити дитину, щоб поїхати розв'язати свої проблеми, котрий вдавав з себе неймовірно зайнятого бізнесмена, відразу ж згодився на пропозицію якоїсь невідомої дівчини. І згодився тут і зараз.

- Ти ж розумієш, що це означає, еге ж? - Поставила мені питання Рі, дивлячись на себе у зображенні дзеркала та малюючи губи червоною помадою, котра неймовірно добре підходила під її яскраву червону сукню відвертого характеру. Я тільки но побачила цю сукню, то відразу зрозуміла, що тітка буде брати цього кролика відразу на абордаж. І від цього стало якось сумно. Адже навіть мені, дівчинці, було гранично ясно, що Ріта виглядала ідеально...сексуально. Сумніваюся, що є на світі такий чоловік, котрий не кинув би на неї хоч мимовільного погляду.

- Ти про що? - Я досі не могла повірити, що тітка вже збирається на побачення з моїм керівником. Що цей план якщо не спрацював, то тепер вже точно реалістично вимальовувався на горизонті. Саме тому перебувала в певній прострації. Таке враження, що це все мені снилося, але сон був настільки реалістичним, що я гостро переживала всі емоції. Котрі були явно не найкращого характеру.

- Про те, що твій бос не просто так відразу ж згодився піти зі мною на побачення? - Ага, отже, я була не одна така, котра вважала, що якось стіна дуже швидко впала і цей дурник негайно згодився на цю авантюру.

- Звичайно не просто, він же бовдур, звичайно ж не просто, - ох, як же мені хотілося зараз побачити його перед своїми очима. Як би хотілося стиснути пальчики на його шиї та помститися за попередні два рази, коли він явно вийшов переможцем, а я вийшла... опущеною. 

- Ні, це звичайно без жодних сумнівів, я з тобою щодо цього навіть не буду сперечатися. Але я за те, що ця згода це ж знак...

- Який ще знак? - Мої мізки наразі кисіль, а Ріта промовляє щось таке, що більше нагадує мені вищу математику, в котрій я взагалі нічого не петраю. Тітка явно хоче мені щось донести, але я не можу усвідомити, що саме.

- Гаразд, Злато, якщо натяків ти не розумієш, то скажу напряму, - Ріта кинула ще один погляд на своє відображення, схоже залишилася задоволена результатом, а після повернулася обличчям до мене, - я звичайно можу помилятися, але... схоже на те, що у цього мужика давно не було інтиму. Не знаю, у яких він там стосунках зі своєю дружиною, і чи взагалі вона у нього є, але я практично на сто відсотків впевнена в тому, що цей твій Рустам хоче затягнути когось в ліжко. 

- Боїшся, що не зможеш втриматися від блювоти, коли опинишся з ним наодинці в одній кімнаті? - Видала я жартома та посміхнулася на всі тридцять два. Хоча, чесно кажучи, ця посмішка була натягнутою, а в душі взагалі не було місця для веселощів. Я уявила цю картину. Уявила, як цей мій керівник разом з Ріткою в одній кімнаті... Тільки вдвох. Двоє дорослих людей... В замкнутому просторі...

- Ну чому ж? Він доволі симпатичний чоловік. Можливо мерзотник, але симпатичний, тим паче перспективний. А оскільки у мене наламалося з моїм останнім бойфрендом, ну тим, що зі швидких побачень, тож...

Багатозначно поглянула на мене Рі, а я відчула, як залилася фарбою в цю мить. Я відчувала наразі себе дівчинкою, яка вперше дізнавалася ТАКІ подробиці з життя дорослих, і моя психіка явно не була до ТАКОГО готова.

- Веселися по повній програмі, гарного вечора, - і під приводом того, що мені потрібно повечеряти перед тим, як стати підслуховувачем їхньої розмови, видалилася з кімнати, щоб ще більше не заганятися з цього приводу. Щоб ще більше не занурюватися у це болото.

Правда мені й кусок в горло не поліз, я тільки навертала круги по кухні та очікувала, коли в навушниках розпочнеться діалог. Та минав час, але нічого так і не донеслося звідтіля. Ці двоє домовилися зустрітися в центрі міста о восьмій вечора, а на годиннику вже була восьма двадцять, тож... Отже, бос все ж таки продинамив Рітку. Все ж таки не повівся на цю гру. В котру його хотіли затягнути проти його волі.

Я зловила себе на тому, що коли минала дзеркало, біля якого недавно чепурилася тітка, то помітила на своїх вустах... посмішку. І навіть не усвідомила, коли мій настрій підійнявся ледве не до найвищих щаблів та головою пробивав люк.

З таким чудовим налаштуванням я вже було хотіла відправитися в душ, щоб після переглянути якийсь фільм, як в навушниках щось прозвучало... Я не думала, що сьогодні вже щось буде, але на всякий випадок скинула гарнітуру на шию. А зараз почула, як там хтось щось нерозбірливо промовляє. Тільки ось варто було ці навушники натягнути на вуха, як все стало на свої місця... Стало відразу зрозуміло, хто говорить, і що говорить...




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше