Глава шістнадцята

Штат Флорида, штат Нью-Йорк (США) 2012 рік.

– Таке дивне відчуття, ніби я потрапила в іншу реальність, – зізналась Неллі, виходячи з океану. – Особливо після перельоту.

– Так. Це знайомо, – кивнула Неля. – Але я рада, що ти тут, сестричко.

– Я теж рада бути тут.

Сонця вже не було видно, і пляж спорожнів. Вони підійшли до шезлонгів та рушниками розтерли свою шкіру, що побабчилася у воді. Потім зібрали свої речі й пішли в бік будинку. На вулиці ще не було темно, проте ліхтарі на пляжі й світло в під’їзді було ввімкнуте.

– Я ризикую зараз здатися смішною, але мене інколи накриває від думки, що Олег працює на модних показах, на конкурсах краси. Біля нього завжди повно жінок, красивих, яскравих. Я розумію і вмію справлятися з цим почуттям. Але воно присутнє, – зізналась Неля, повертаючись до теми, яку вони обговорювали під час запливу в океані. Звісно це все було про болюче розтавання з Данилом, про її розпач, збентеженість і усвідомлення того, що це може бути назавжди. Вони зайшли в ліфт, і Неля нажала на кнопку двадцять третього поверху. – Тут я розумію Даньку. Чесно, я не знаю, що зі мною було б, якби Олегу довелося з кимось цілуватися в кадрі.

– Я постійно говорю йому про те, що для мене поцілунок на знімальному майданчику і поцілунок у житті дві різні історії.

– Для мене теж, Неллі. Я неодноразово грала шалену пристрасть у музичних кліпах і знаю, що це таке. Так само я розумію, що в моїй роботі завжди купа чоловіків, на яких я не звертаю уваги. Для мене це звично. Але коли я опинилася в ролі дівчини, хлопець якої має точно таку ж специфіку роботи, виявилося, що мені є над чим працювати в середині себе. – Неля тяжко зітхнула, тримаючи у руках велику пляжну сумку. – Найстрашніше, звісно, те, що в нього вже була сім'я. Він уже пережив емоції, пов'язані з народженням першої дитини. Тут справді накриває, коли починаю про це думати.

– З цим ти нічого не зможеш зробити. В Олега є діти, і вони будуть присутні в його житті. Він буде їм допомагати. Це нормально. Навпаки, це характеризує його як порядну людину.

Зараз Олег був в Україні, полетів за три дні до прильоту Неллі сюди. Неля шкодувала, що не змогла їх змогла познайомити.

Вже в квартирі Неллі сміхом розповіла про свій приступ ревності, коли незнайома дівчина сіла Данилу на коліна в нічному клубі.

– Я не виключаю, що в його житті могли бути якісь дівчата. Він міг мати якісь стосунки. У нас в усіх було минуле зрештою. Але до того, що зараз його може торкатися якась дівчина, може фліртувати з ним, сідати йому на коліна прямо у мене на очах, я точно не була готова.

– Данці ще важче, – промовила Неля, підіймаючись на другий поверх скляними сходами. – Він далекий від цього всього. Він не знає, що відбувається на знімальних майданчиках. Його робота зовсім про інше.

Неллі на мить зупинилась, прислонившись до стіни. В її очах читався відчай.

– Якби це була найбільша наша проблема, Нель, – прошепотіла вона. – Я думаю, ми би справилися.

Вони прийняли душ, після якого знову спустилися вниз. Неля дістала із холодильника салат «шуба», який самостійно приготувала до приїзду сестри та кров’янку, яку Неллі привезла з України. Вона запевнила, що хоче саме це і саме зараз і що після виснажливого тижня моди, де вона скинула півтора кілограма без будь-яких дієт, має на це право.

– Він має рацію. Ми занадто різні, щоб планувати спільне майбутнє. Про це багато хто говорив, але ми вперто не хотіли це визнавати, – тяжко зітхнула Неллі, наповнюючи келихи червоним вином. –– Я всю дорогу сюди намагалася уявити, що він поруч, що нам треба піднятися ескалатором, сісти в літак... І не змогла. Я не знаю, який би це все мало вигляд. Так, люди на візках літають в літаках. Вони подорожують, бачать світ. Є якийсь спосіб. Він має бути. Я просто не змогла його знайти сама для себе. Не змогла уявити, – вона відпила вина, намагаючись відчути його смак.

– Як тобі? – запитала Неля, поставивши на стіл «шубу».

– Смачно. Я люблю такі вина.

– Тоді за нас. – Неля взяла свій келих із кухонної поверхні, зробила кілька ковтків і лише потім сіла з ним за стіл.

За вікном була суцільна темрява.

– Я взагалі інколи задаюсь питанням, чому нам з дитинства вбивали в голову, що перш за все жінка має бути гарною дружиною. Вона має готувати, тримати дім в чистоті, виховувати дітей… Чому, якщо я оберу професію акторки, де постійні зйомки, кастинги, фотосесії для афіш, то я не буду вважатися нормальною? А в мене просто не залишиться часу на те, щоб створити сім’ю, народити дитину і дати її материнське тепло. Я не кажу, що буде саме так. Але наразі я хочу зніматися, мені це подобається. Я ніколи не приховувала, що це мені потрібно, що це мій світ.

– Наш світ, – поправила Неля. – Олег все частіше мені натякає, що я вже повинна думати про завершення своєї кар’єри. Мене аж трясе всю з середини, коли чую ці слова.

– Мені здавалося, що Данька мусить це розуміти, що він знає, настільки я від цього залежна. І всі проблеми ми будемо вирішувати по мірі їх надходження. Взагалі нічого не думала! – за хвилину зізналась вона, зірвавшись на крик. – Я просто уперше за тривалий час зустріла чоловіка, у якого до безтями закохалася, з яким я бачу своє майбутнє! Я хочу, щоб саме він був батьком моїх дітей, якщо у мене вони будуть! Але виявляється, я йому не підходжу, тому що в мене не така професія. Тому що в мене нарешті щось почало виходити у цій професії і я перестала себе відчувати вічною невдахою!