Подрузі
Подруга з дитинства
Я переглядаю світлини з життя
Надихає кожна крапля буття,
І Палаючого, і Гниючого,
І Нестрашного, й балакучого.
Як колись коти весною ходили,
І траплялися їм під ногами сливи,
Неважливо було, що і як,
То було дитинство – зелених слив смак.
Колись небо очима дивилось на нас,
І ми відчували, що Зараз наш час.
Почалося все на шкільному дворі,
І дружба сказала «Привіт!» нам тоді.
Метання м’яча, шалені пригоди,
До АТБ за мівіною походи,
Вигадані, але наші справжні пісні.
Красиві хлопці (вони справді дурні)
Сварки в літньому таборі, смішні відео мамі,
Слово «кльово», що промовляла цілими днями.
Перші не виграні конкурси,
Погані та гарні оцінки,
Щоденні набиті автобуси,
Вкрадені з парти мандаринки.
Всі до школи запізнювались,
Взагалі щоб побачити друзів,
Від душі без жалю сміятись,
І вірити у світ ілюзій.
І катання по льоду освітлює ліхтар,
На морозі видно, як з рота йде пар.
Ночовка після падінь під машину,
Подорож до Львова, у світлини порину,
Соромні смс старшокласникам…
Обійми…, не забути б теплі обійми
Я певна, не всі можуть зрозуміти,
Ви знайдете тут щось своє,
А я адресую це Поліні -
Найкращій подрузі на землі.
Відредаговано: 08.01.2024
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
